КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_5 , на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року про звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 .
Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 357 КК України закрито.
Цією ж ухвалою вирішено питання щодо судових витрат та стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати (витрати на залучення експерта) в розмірі 3209 гривень 26 коп.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року про звільнення від кримінальної відповідальності відносно ОСОБА_6 змінити у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.
Зазначити в мотивувальній частині ухвали фактичні обставини кримінального правопорушення, що були предметом судового розгляду в межах вказаного кримінального провадження та в резолютивній частині ухвали зазначити про необхідність віднесення на рахунок держави судових витрат за проведення експертиз СЕ-19/111-22/28612 від 30 серпня 2022 року в розмірі 3209 гривень 26 коп. в іншій частині ухвалу залишити без змін.
Прокурор вказує, що відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.
В порушення судом вказаної норми КПК України, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вірно вказав фактичні обставини кримінального правопорушення, які були предметом судового розгляду, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Окрім того, прокурор зазначає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі, й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Оскільки, Сквирським районним судом Київської області ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати за проведення експертизи не підлягають стягненню з ОСОБА_6 та покладаються на державу.
Зазначена позиція підтверджується постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа №203/241/17).
Проте, суд першої в порушення вказаних норм, прийняв рішення про відшкодування витрат за проведення судової експертизи за рахунок ОСОБА_6 , чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково, захисника та обвинуваченого, які не заперечували щодо часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, виходячи з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 357 КК України в апеляційній скарзі прокурора не заперечуються.
Що стосується прохання прокурора в частині зміни мотивувальної частини ухвали суду та необхідності зазначення фактичних обставин кримінального правопорушення, яке було предметом судового розгляду в межах вказаного кримінального провадження, то таке прохання не може бути задоволеним.
Так, в мотивувальній частині ухвали викладені обставини кримінального правопорушення та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 357 КК України.
В апеляційній скарзі прокурора не зазначено, у чому полягає неправильність викладення в ухвалі суду фактичних обставин кримінального провадження та які зміни необхідно внести до мотивувальної частини ухвали, відтак апеляційний суд позбавлений можливості з'ясувати це питання, а також вирішити чи була допущена неправильність при викладенні фактичних обставин кримінального провадження в ухвалі суду та чи могла така неправильність вплинути на рішення суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.
Водночас, в апеляції прокурора не заперечуються висновки суду щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, тому апеляційна скарга прокурора в частині внесення змін щодо фактичних обставин кримінального правопорушення до задоволення не підлягає.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про незаконність і необґрунтованість ухвали суду в частині стягнення з ОСОБА_6 судових витрат, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі, й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту
Така позиція викладена у висновках Верховного Суду, які закріплені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 12 вересня 2022 року (справа №203/241/17), витрати на залучення експерта з обвинуваченого стягуються у двох випадках: ухвалення щодо нього обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).
Оскільки, Сквирським районним судом Київської області ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати за проведення експертизи не підлягають стягненню з ОСОБА_6 та покладаються на державу.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що вказані обставини у відповідності до ст. 408 КПК України, є підставою для зміни ухвали Сквирського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення питання щодо судових витрат.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року про звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, змінити.
Судові витрати на залучення експерта на суму 3209 гривень 26 коп. віднести за рахунок держави.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1]Справа № 376/99/23
Провадження № 11-кп/824/3433/2023 КК: ч. 3 ст. 357
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Доповідач ОСОБА_1