РІШЕННЯ справа № 2 4884\2010
10.09.2010 року Калінінський районний суд м. Донецька
У складі головуючого судді М.М.Федорчук
При секретарі О.Г.Заїкіной
За відсутністю сторін
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги на оздоровлення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по допомозі на оздоровлення за період 2008 - 2009 роки, мотивуючи позовні вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та з 10.04.2006 року по 29.07.2010 рік він був визнаний інвалідом 3-й групи. До 2008 року він працював на «Фурніт-трейдинг» та за період з 2000 року по березень 2005 року за цим місцем роботи як потерпілий в наслідок Чорнобильської катастрофи виплати на оздоровлення не отримував. Крім того з березня 2005 року працюючи на ТОВ « ВОЯЖ АВТО», також за місцем роботи , як потерпілий в наслідок Чорнобильської катастрофи виплати на оздоровлення за період з березня 2005 року також не отримував. Він стоїть на обліку у відповідача з 2008 року , але ні за місцем роботи ні з часу перебування на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради (надалі УТСЗН) в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» , йому не виплачувалася компенсаційні виплати на оздоровлення, а відповідачем виплата у 2008-2009 р.р. щорічної допомоги на оздоровлення проводилася в розмірах менших ніж у встановлених цим Законом.
Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову мотивуючи тим, що дійсно позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, 2 категорії інвалідом 3 групи до липня 2010 року та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» , мав право на щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, однак на підставі ст. 62 цього Закону, та роз'яснення порядку його застосування, визначеному Кабінетом Міністрів України , які є обов'язковими для виконання місцевими органами влади, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, виплата здійснюється за рахунок державного бюджету на кожний відповідний рік , з дня подання заяви та долучених документів: копії посвідчення встановленого зразку або інший документ, що посвідчує особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, паспорта або іншого документу, який засвідчує місце проживання, та довідки з місця роботи або органу яким виплачується пенсія, із зазначення терміну останньої виплати допомоги. Рішенням Калінінської районної у м. ради від 28.02.2002 року № 83\3 було утворено УПСЗН в наслідок реорганізації відділу соціального захисту населення, а тому з квітня 2002 року компенсаційні виплати непрацюючим пенсіонерам, а з липня також працюючим пенсіонерам, проводять управління праці та соціального захисту населення за умови подання до цих установ письмової заяви. Ст. 109 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» , Кабінету Міністрів України надано право на 2006 рік встановлювати розмірі соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах та в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Згідно з п.30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» чинність статей Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», щодо виплати компенсацій у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати призупинено, та ст. 101 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах та в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, а тому розмір компенсаційних виплат у 2007 році проводився відповідно до постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» Згідно з змінами, внесеними до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачувалася в порядку та в розмірах, встановлених КМ України ( згідно з внесеними змінами Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік . Оскільки Управління є розпорядником коштів нижчого рівня( одержувач коштів), а тому Управління проводило виплати позивачу з урахуванням розмірів компенсації, визначених ПКМУ № 836 , ПКМУ № 562
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності представника до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради
Справа розглянута судом за відсутності сторін, на підставі наданих сторонами документів та доказів та відповідно до ст. 11 ЦПК України , в межах заявлених позовних вимог.
Вивчивши надані сторонами документи та докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.04.2006 року по 29.07.2010 рік була встановлена 3-я групи інвалідності , як особі що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії , що підтверджується пенсійним посвідченням, та довідками МСЕК .
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти в межах повноважень, на підставах та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХЇЇ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-XII від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно вимог ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” - позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно Закону розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати компенсації на оздоровлення.
Згідно рішення Рішенням Калінінської районної у м. ради від 28.02.2002 року № 83\3 було утворено УПСЗН в наслідок реорганізації відділу соціального захисту населення, а тому вимоги позивача про проведення перерахунку та виплати йому належних сум на оздоровлення саме до цього відповідача є обґрунтованими.
На підставі ст. 62 цього Закону України Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та роз'яснення порядку його застосування, визначеному Кабінетом Міністрів України постановою № 562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» , які є обов'язковими для виконання місцевими органами влади, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету на кожний відповідний рік , з дня подання заяви та долучених документів: копії посвідчення встановленого зразку або інший документ, що посвідчує особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, паспорта або іншого документу, який засвідчує місце проживання, та довідки з місця роботи або органу яким виплачується пенсія, із зазначення терміну останньої виплати допомоги.
Згідно довідки ТОВ « Фурніт-трейдинг» позивача за період з 2000 року по березень 2005 року за місцем роботи як потерпілий в наслідок Чорнобильської катастрофи виплати на оздоровлення не отримував. Згідно довідки ТОВ « ВОЯЖ АВТО», позивач за місцем роботи , як потерпілий в наслідок Чорнобильської катастрофи виплати на оздоровлення за період з березня 2005 року також не отримував.
До 2008 року позивач до відповідача з заявами про проведення йому виплати сум на оздоровлення не звертався а тому відповідач не має повноважень згідно законодавства проводити позивачу такі виплати.
Згідно заперечень відповідача та наданої довідки відповідачем , останній провидить виплати позивачу з 2008 року, а саме за 2008 рік - 09.12.2008 року у розмірі 90 грв, 14.09.2009 року - 90 грн.
Абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам III групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати
Пунктами 1, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4-березня 2002 року N 256 з наступними змінами, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та. головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року N 1687 були внесені зміни до вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 та затвердженого нею Порядку про покладення на управління праці та соціального захисту населення додаткових завдань щодо ведення персоніфікованого обліку, нарахування та сплати передбачених законодавчими актами пільгових виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року № 279-VI постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року N 1687 була опублікована 14 листопада 2003 року в Офіційному віснику України N 44.
Таким чином, оскільки виплата позивачу щорічної допомога на оздоровлення за 2008 рік здійснена після 22.05.2008 року та Законом Україні « Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких обмежень проведення цих виплатах не передбачено, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача проведення перерахунку та стягнення недоплаченої суми щорічної допомога на оздоровлення за 2008-2009 р.р. є обґрунтованими.
За 2008 рік відповідач виплатив позивачу допомогу на оздоровлення 09.12. 2008 року. в той час як мінімальна заробітна плата на час виплати складала 626, недоплата склала - грв. ( 626х4. х 4 - 90 ) - 2414 грв.) , за 2009 рік допомога позивачу на оздоровлення виплачена 14.09.2009 року в той час як мінімальна заробітна плата складала 630 , недоплата склала ( 630 х 4 - 90 ) - 2430 грн. Загальна сума недоплати склала - 4844 грн.
Посилання відповідача на те, що відповідні виплати позивачу проводилися відповідно до ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно якої роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності., є неогрунтованими, оскільки в цій статті функції щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.
Крім того неогрунтованими є посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні "виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими визначено розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки вищенаведені постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та № 562 від 12 липня 2005 року були прийняті всупереч вимог статей 48,62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому посилання відповідача судом на ці постанови не приймаються та оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту ЗО статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким було зупинено на 2007 рік дію частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році у редакції Закону України від б червня 1996 року N 230/96-ВР. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 63 Закону України «Про статус - і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, а тому доплата позивачу повинна бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України
Крім того пунктом 1 частини 1 статті Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану, шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Частиною 1 статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року № 39/95-В, передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності. Пунктом 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Керуючись ст.ст. 4,8,10,11,15, 88, 60,61,209, 212,213,214,215 ЦПК України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Конституцією України,суд
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, по зобов'язання проведення перерахунку та стягнення заборгованості за 2008-2009 роки допомоги на оздоровлення задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення на загальну суму - 4844 грн. ( за 2008 рік - 2414 грн. + за 2009 рік - 2430 грн. ) за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів, з дня його проголошення, а особи які брали участь у розгляді справи але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: