ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №553/516/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/1409/23 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 3 ст.187 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021220000001815 від 02.12.2021 за частиною 3 статті 187 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора, продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 29.10.2023 включно.
Не погодившись з вказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу стосовно нього скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, обвинувачений посилається на те, що судом першої інстанції ухвалено необґрунтоване рішення без дотримання вимог чинного та міжнародного законодавства.
Апелянт вказує, що прокурором в поданому клопотанні не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, ці ризики є необґрунтованими, неналежними, та такими що ґрунтуються на домислах та припущеннях прокурора.
Крім цього обвинувачений звертає увагу на те, що стороною обвинувачення протягом 2 років не надано розумних пояснень наявності вищевказаних ризиків, або тих, які свідчили б про можливість зміни запобіжного заходу у зв'язку з іншою версією інкримінованої події, що є підставою для розумного сумніву в доведеності вини обвинуваченого.
Апелянт звертає увагу на те, що суд відповідно до пунктів 3-10 частини 1 статті 178 КПК України при розгляді клопотання має ретельно перевірити дані про особу винного, а саме вік, стан здоров'я, сімейний стан, соціальну зайнятість особи, вид діяльності, місце проживання. Окрім цього, стан здоров'я обвинуваченого може вказувати на меншу вірогідність того, що він може ухилятися від судового слідства чи перешкоджати встановленню істини у справі.
Обвинувачений вказує, що відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність у особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилитись до вчинення нових злочинів, так само як і відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа буде переховуватись.
Прокурор будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, до суду апеляційної інстанції не прибув, надав письмову заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.
Відповідно до статтей 405, 422-1 КПК України неявка прокурора не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке пов'язане з застосуванням насильства щодо особи похилого віку, тяжкість покарання яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого, який не має офіційного джерела доходу, відповідно до статті 89 КК України раніше судимим не був, має зареєстроване місце проживання в м. Балаклія Харківської області, та вважав, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченими пунктами 1,3,5 частиною 1 статті 177 КПК України, які продовжують існувати на час розгляду клопотання.
Крім цього судом першої інстанції прийнято рішення щодо не визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави.
З таким висновком суду погоджується й суд апеляційної інстанції, вважає його обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог статті 196 КПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчиненне кримінальне правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) вчинений за попередньою змовою групою осіб за яке, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, на думку суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного дотримання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків.
Колегія суддів, оцінюючи сукупність обставин, погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним та вважає, що порядок розгляду судом першої інстанції клопотання про продовження запобіжного заходу відповідає вимогам статті 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції враховані положення статей 177, 178 КПК України, дані про особу, перевірені матеріали про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
За таких обставин, доводи обвинуваченого щодо відсутності та недоведеності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.
Колегія суддів ставиться критично до тверджень обвинуваченого щодо не доведеності ризиків та не підтвердження їх існування, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах судового провадження свідчать про протилежне, а їх наявність об'єктивно спростовує апеляційні доводи про недоведеність ризиків щодо переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд апеляційної інстанції вважає, що на час проведення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, що існували на час обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не втратили свою актуальність, а суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, пунктом 1 частини 1 статті 407, 418, 419, 422-1 КПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2023 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: