465/5754/13-ц
2/465/584/23
УХВАЛА
підготовчого судового засідання
15.09.2023 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря - Кондрашин В.Р.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Львові заяву відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залишення заяви про зміну предмету позову без руху, матеріали заяви про зміну предмету позову та матеріали зустрічної позовної заяви по справі № 465/5754/13-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
ВСТАНОВИВ:
у проваджені Франківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа № № 465/5754/13-ц за позовом ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
23.02.2023 року справа передана судді Мартинишин М.О. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 року згідно розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова Турчак М.І. №268/Р від 22.02.2023 року та рішення зборів суддів №1 від 16.01.2023 року.
27.02.2023 року по даній справі ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. прийнято дану цивільну справу до свого провадження та розпочато здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
10.07.2023 року ухвалою суду, в ухвалі судді Франківського районного суду м. Львова від 27.02.2023 року про прийняття до свого провадження справи № 465/5754/13-ц - виправлено описку, а саме в вступній та резолютивній частини ухвали та вважати правильно предмет позову - «за позовом ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором».
10.07.2023 року ухвалою суду замінено у даній цивільній справі, сторону позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», яка в свою чергу правонаступником ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112 м. Київ вул. Авiаконструктора Iгоря Сiкорського, буд.8.
До суду по справі № 465/5754/13-ц надійшла заява від ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про зміну предмету позову та від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заяви про залишення заяви про зміну предмету позову без руху та зустрічна позовна заява.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилися, однак на адресу суду по справі подали 11.09.2023 року електронне звернення, до якого просили підготовче засідання проводити без їх участі, подані їх заяви підтримують та просять їх задоволити.
Представник позивача у підготовче судове засідання не з'явився, однак на адресу суду по справі подав заперечення від 13.07.2023 року, до якого просив заяву ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», про зміну предмету позову у справі № 465/5754/13-ц задовольнити, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залишення заяви про зміну предмету позову без руху у справі у справі № 465/5754/13-ц залишити без задоволення та судове засідання у справі № 465/5754/13-ц провести без його участі .
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для розгляду даних заяв.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані заяви сторін, в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків, з огляду наступне.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Щодо залишення заяви про зміну предмету позову без руху:
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,17 7цьогоь Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У відповідності до абз. 2 п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин 30.03.2012 № 5», яка приймається судом як приклад правозастосовної діяльності, вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання(стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 викладено правовий висновок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно, згідно якого, зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір».
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»(у редакції на момент подачі позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви, що має майновий характер, встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
При зверненні до суду з вимогами про стягнення заборгованості(за позовом майнового характеру) позивач, оплатив судовий збір в розмірі 3 214 гривень(платіжне доручення №83560217 від 11.06.2013 року, що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства в частині визначення розміру та сплати даних судових витрат.
Крім цього, суд враховує, що при зверненні позивачем до суду із заявою про зміну предмету позову розмір позовних вимог не збільшено та не пред'явлено нових позовних вимоги.
Відтак, підстави для залишення заяви про зміну предмету позову без руху відсутні, а тому слід відмовити у задоволенні заяви відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залишення заяви про зміну предмету позову без руху.
Щодо прийняття заяви про зміну предмету позову:
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.
Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
З обставин спору слідує, що позивач, маючи на меті поновити власні права кредитора шляхом звернення стягнення, не змінював ознак матеріальної зацікавленості, яка полягає у зверненні стягнення саме на конкретно визначене майно, як на стадії звернення із позовом, так і в подальшому.
При цьому, оскільки власником майна у цілій частці на час вирішення спору є відповідач ОСОБА_2 , вимоги до неї за твердженням позивача, можуть бути пред'явлені як в порядку вимог до учасника договору іпотеки, так і в порядку переходу прав іпотекодавця в порядку спадкування.
Суд приходить до висновку, що позивачем в дотримання положень ст. 49 ЦПК України реалізовано право на зміну підстави позову, подана заява відповідає положенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Судом також досліджено квитанцію про оплату послуг поштового зв'язку на відправлення кореспонденції іншим учасникам справи.
За таких обставин, заява позивача про зміну підстави позову про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає прийняттю до розгляду.
Щодо прийняття зустрічного позову.
Вивченням зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів встановлено наступне.
Відповідно до ст.193 ЦПК України,відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднаються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною першою та другою статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Вивчивши зустрічну позовну заяву(нова редакція) подану до суду 13.03.2023 року, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, тобто містить в собі наступні недоліки, а саме позовній заяві не вказано:
1.офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів(якщо такі відомості позивачам відомі);
2.обґрунтований розрахунок сум, що стягуються;
3.зміст позовних вимог щодо стягнення коштів;
4.виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
5.зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою(за наявності);
6.відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
7.щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
8.попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 907/9/17 від 26.02.2019 року та Касаційної цивільної палати Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 307/23/18.
Всупереч викладеному, в зустрічній позовній заяві відсутня ціна позову з вимоги майнового характеру: щодо стягнення з ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на користь ОСОБА_1 переплачених 1 66 599,88 гривень.
Натомість при зверненні із зустрічною позовною заявою до суду не подано документ про сплату судового збору чи документи, що підтверджують підстави від його звільнення.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять звільнити їх від сплати судового збору, посилаючись на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Розглянувши вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Крім того, у Постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року № 6-511цс15 викладена правова позиція, згідно якої Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки, валютні знижки, тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються. Верховний Суд не відступав від викладеного висновку в своїх постановах.
Отже, виходячи з викладеного та з підстав зустрічної позовної заяви, які заявлені ОСОБА_1 , суд вважає, що він підлягає звільненню від сплати судового збору з вимог, які виникли у зв'язку з укладенням самого кредитного договору з ним, а саме щодо визнання кредитного договору недійсним, зарахування сплачених сум по кредитному договору та зобов'язання за даним договором вважати виконаним.
Водночас, ОСОБА_1 заявлено ще дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за звернення з якими він не звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" та ОСОБА_2 заявлено п'ять вимог немайнового характеру, за звернення з якими вона не звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки вона не є стороною договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Згідно з ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2023 року встановлений в розмірі 2 684 гривень.
Отже, судовий збір, що підлягає сплаті ОСОБА_1 з урахуванням суми позову з вимоги майнового характерущодо стягнення з ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на користь ОСОБА_1 переплачених 1 66 599,88 гривень, на момент звернення з відповідним позовом становить 1 665,59 гривень(1 % від 66 599,88 гривень).
Натомість за кожну окрему вимогу немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 гривень.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 147,20 гривень(1073,60 х 2 = 2 147,20 гривень) та за майнову вимогу у розмірі 1 665,59 гривень, що разом становить 3 812,79 гривень за наступними реквізитами: рахунок №UA168999980313141206000013953, отримувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір(Державна судова адміністрації України, 050), та ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за п'ять вимог немайнового характеру у розмірі 5 368 гривень(1073,60 х 5 = 5 368 гривень) та за майнову вимогу у розмірі 1073,60 гривень, що разом становить 19 324,80 гривень за наступними реквізитами: рахунок №UA168999980313141206000013953, отримувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір(Державна судова адміністрації України, 050).
Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач неусунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, приходжу до переконання, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання належним чином оформленої зустрічної позовної заяви, яка буде містити дату та підпис ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із значенням вищевказаних відомостей.
Крім цього, ОСОБА_1 слід додати до зустрічної позовної заяви документ про сплату судового збору на загальну суму 3 812,79 гривень.
Крім цього, ОСОБА_2 слід додати до зустрічної позовної заяви документ про сплату судового збору на загальну суму 5 368 гривень.
Керуючись ст.ст.13, 49, 175, 177, 185, 189, 194, 197, 222, 247, 258-261, 353, 355 ЦПК України -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні заяву відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залишення заяви про зміну предмету позову без руху - відмовити.
Прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову.
В подальшому розглядати справу з урахуванням позовної заяви зі зміною предмету позову.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»/Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ КБ «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про захист про споживачів та визнання кредитного договору №644/05-Ф від 03 серпня 2005 року недійсним - залишити без руху.
Надати а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на усунення виявлених недоліків зустрічної позовної заяви - не більше п'яти днів з дня вручення повного тексту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20.09.2023 року.
Суддя Мартинишин М.О.