16 вересня 2010 р.Справа № 2-а-9934/09/1570
Категорія:2.11.4Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря -Скоріній Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року по справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення -рішення щодо нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб,
за участю представника Держави, в особі прокуратури Суворовського району м. Одеси, -
У липні 2009 р. позивачка, звернувшись до Одеського окружного адміністративного суду просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 26.05.2009 р. № 0000136171/0 про нарахування їй до сплати суми податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі -5 737,61 грн. основного платежу, без нарахування штрафних (фінансових) санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що вона знаходиться на спрощеної системі оподаткування, сплачує єдиний податок за найвищою ставкою та здійснює діяльність відповідно до виду, яка зазначена в свідоцтві про сплату єдиного податку.
Оскільки, Класифікатором видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту №375 від 26.12.2005 р. та введеного в дію з 01.04.2006 р. не було передбачено такого виду діяльності, як здавання в суборенду торгових місць, нею був вибраний вид діяльності, як здавання в оренду власного нерухомого майна.
При цьому, позивачка в обґрунтування свого позову посилалася на лист Державного комітету статистики України від 26.04.2007 р. про те, що діяльність щодо надання в суборенду нерухомого майна по Класифікатору видів економічної діяльності належить до підкласу 7.20.
Вважаючи, що нею не допущено порушень п. п. 9.12.1, 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилося в сплаті єдиного податку за найвищою ставкою від надання послуг в межах підприємницької діяльності, позивачка просила задовольнити її позов.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року позовні вимоги були задоволені.
Суд, задовольняючи позов, зазначив, що фізична особа -підприємець ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність відповідно до виду діяльності, який зазначений у свідоцтві про сплату єдиного податку, а саме здавання в оренду нерухомого майна, а тому вимоги відповідача щодо сплати останнім податку на підставі підпункту 9.12.1.ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який передбачає оподаткування таких доходів за загальними правилами є -протиправними.
Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси, оскаржуючи рішення, у своєї апеляційній скарзі зазначає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема суд при постановленні рішення не звернув увагу на те, що позивачем в оренду здавалося не власне нерухоме майно, а торгові місця, які не можна вважати нерухомістю.
Вид діяльності щодо здавання в оренду торгових місць, свідоцтвом про сплату єдиного податку позивачки не передбачений, тому доходи, які вона отримувала від такого виду діяльності повинні бути оподатковані за загальними правилами.
Апелянт просить скасувати рішення суду та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
В суді апеляційної інстанції, представник апелянта підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Прокурор Суворовського району м. Одеси до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду справи.
Представник позивача просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що виконавчим комітетом Одеської міської ради позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця і на підставі свідоцтва є платником єдиного податку. Податок позивачем сплачується за найвищою ставкою.
Вид діяльності з якого позивач сплачує єдиний податок, це -здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0) та надання інших індивідуальних послуг (93.05.01).
Місце здійснення діяльності -ринок Північний.
01 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір відповідно до якого власник торгових місць, обладнаних тимчасовими некапітальними спорудами (павільйонами) надає їх у тимчасове, платне користування позивачу з метою їх обладнання та подальшої передачі в оренду суб'єктам підприємницької діяльності за плату. Позивач на виконання зазначених вище умов договору уклав договори оренди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності і отримував за це орендну плату.
Як правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, такі договори за своєю суттю є договорами суборенди майна, оскільки майно передавалося у строкове, платне користування з метою отримування позивачкою доходів у вигляді плати за суборенду.
З 05.05.2009 р. по 12.05.2009 р. робітниками Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси була проведена виїзна позапланова документальна перевірка діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 27.01.2009 року по 31.03.2009 року.
Перевіркою встановлено порушення в діяльності позивачки п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4, п. п.3.1.3 п.3.1 ст. 3, п. п. 9.12.1 та 9.12.2 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб»у зв'язку з чим, винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2009 року №0000136171/0 на суму донарахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5 737,61 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про помилковість висновків відповідача щодо наявності в діях позивача, виявлених порушень даного Закону.
До такого рішення, суд апеляційної інстанції прийшов, надавши оцінку наступним нормам матеріального права.
Так, Законом України «Про оподаткування доходів громадян»передбачений порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір. Відповідно до п.9.12.1 ст. 9 вказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Згідно п.9.12.2 ст.9 Закону, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Положеннями ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Слід зауважити, що нормами Указу не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.
Обмеження у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності встановлені Законом України від 25 березня 2005 року № 2505- ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України». Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень цього Закону з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України «Про спрощену систему оподаткування»Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»застосовується з урахуванням таких особливостей.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:
суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів; суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить. При цьому додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку.
У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.
Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.
За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.
Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Ураховуючи наведене, норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.
При цьому ставка, за якою сплачується єдиний податок таким суб'єктом малого підприємництва, визначається з урахуванням абзацу третього пункту 2 Указу.
Також, слід зазначити, що суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що пункт 1 «Національного класифікатора України. Класифікація видів економічної діяльності»передбачає, що назви класифікаційних позицій можуть не завжди у повній мірі охоплювати всі віднесені до цих позицій напрями діяльності і, у цьому випадку, щоб розкрити наповнення такої позиції, треба визначатися в залежності від використання ресурсів, виробничого процесу та його результатів - випуску продукції (товарів та послуг). Ніякі інші критерії при визначенні коду виду економічної діяльності за КВЕД до уваги не беруться, зокрема, майнові відносини між учасниками господарської діяльності.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 195 -196, ч.1 п.1 ст. 198, ст. 200, ч.1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, склад колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення щодо нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб- залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова