16 вересня 2010 р.Справа № 2-а-4255/09/1470
Категорія:6.13Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріній Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 р. по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області до Головного управління юстиції у Миколаївської області, ОСОБА_1, Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт коштів боржника, -
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 р. було позивачу було відмовлено в задоволенні вимог щодо визнання протиправними дій Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області - Корінної В.В., а також в задоволенні вимог щодо скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 11.08.2009 р. в межах суми 33 444,35 грн..
Відмовляючи в задоволенні позову, суд керувався тим, що дії відповідача в особі Головного управління юстиції Миколаївської області щодо виконання рішення суду були здійснені в рамках Закону України «Про виконавче провадження».
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області оскаржуючи рішення суду зазначило, що в процесі розгляду справи не було здійснено усіх заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Так, на думку апелянта судом не було враховано те, що рахунок, на якому знаходилися гроші і на якій був накладений арешт не належить позивачу.
Крім того, матеріалах виконавчого провадження допущена помилка в написанні прізвища стягувача і є відмітка на дублікаті виконавчого листа про виконання рішення.
Також в своєї апеляційній скарзі, апелянт звернув увагу апеляційного суду на те, що рішення суду, про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів ними оскаржено.
Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївської області просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.
В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідачі до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про місце, день та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Згідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Вимоги ст. 159 КАС України передбачають, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було дотримано вимог зазначеної статті, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.12.2006р. по адміністративній справі задоволено позов ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військкомату про перерахунок пенсії. Зазначене судове рішення набрало законної сили 22.12.2006р.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2008р. за заявою ОСОБА_1 змінено сторону виконавчого провадження: боржника - Миколаївський обласний військовий комісаріат на - Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.03.2009р. встановлено спосіб виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва суду від 11.12.2006р. шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 33 444,35 гривень.
Відповідно до ст. 3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження»07.05.2009р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області було відкрито виконавче провадження №12649861.
В передбачений семиденний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва не виконало.
04.08.2009р. державним виконавцем направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області письмову вимогу про виконання рішення суду, але вона залишилися не виконаної.
11.08.09 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника в у межах суми 33 444,35 гривень на рахунку у Миколаївському обласному відділенні ВАТ «Ощадбанк».
28.08.09 та 08.09.09 з банківського рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області у відділенні ВАТ «Ощадбанк»стягнуто 36 813,79 гривень, з яких 33 444,35 перераховано ОСОБА_1, 3 344,44 зараховано в якості стягнення виконавчого збору та 25 гривень стягнуто як витрати на проведення виконавчих дій.
14.09.09 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції проаналізувавши вищевикладені обставини справи прийшов до обґрунтованого висновку щодо правомірності дій органу державної виконавчої служби.
Доводи апелянта про те, що державним виконавцем був заарештований рахунок, якій не належить Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївської області спростовуються інформацією, наданою ДПА у Миколаївській області.
Крім того, якщо накладенням арешту були порушені права іншої особи, то вона повинна була звернутися до суду з відповідною заявою на захист своїх прав та інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні в суді першої інстанції була встановлена технічна помилка в документах виконавчого провадження щодо написання прізвища стягувача.
Дана технічна помилка є формальною і не впливає на правильність рішення суду та його виконання, тому доводи апелянта в даній частині також є необґрунтованими.
Також суд апеляційної інстанції бажає зазначити, що всі судові рішення щодо стягнення на користь ОСОБА_1 грошей в сумі - 3 344,44 грн. набрали законної сили і суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги аргументи позивача, стосовно їх апеляційного оскарження.
Враховуючи, що ч.2 ст. 14 КАС України передбачає обов'язковість виконання на всій території України, прийнятих в адміністративних справах постанов та ухвал суду, що набрали законної сили, дії відповідача, в особі Головного управління юстиції у Миколаївської області здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, склад колегії суддів, -
Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 р. - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 р. по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області до Головного управління юстиції у Миколаївської області, ОСОБА_1, Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та скасування постанови про арешт коштів боржника - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова