Справа: № 2-а-8532/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
"14" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Зайця В.С.
при секретарі: Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор»до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про скасування рішення,-
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у задоволенні позову ВАТ «Вібросепаратор»до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про скасування рішення -було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач -ВАТ «Вібросепаратор»звернувся з апеляційною скаргою та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в зпозов задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира №3 від 28 липня 2009 року було розстрочено позивачу суму штрафів в розмірі 694 757, 42 грн. та пені в розмірі 189 276, 03 грн., про що укладено відповідний Договір №5 від 28 липня 2009 року
Для забезпечення оплати між сторонами також було укладено договір про сплату страхових внесків №5 від 28 липня 2009 року відповідно до якого позивач взяв на себе зобов»язання зі сплати заборгованості по страхових внесках, що склалися на 01 січня 2009 року в розмірі 77 843, 43 грн.
27 листопада 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира було прийнято рішення №1 про розірвання договору про розстрочення у зв»язку з неповною сплатою поточних платежів зі сплати страхових внесків.
Позивач вважає рішення відповідача неправомірним, оскільки умов договору не порушував.
Колегія суддів доводи позивача вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09 липня 2003 року встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. п. 2.2.1 Договору про розстрочення №4 від 28 липня 2009 року -управління має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення та пред»явити до сплати нараховані (накладені) суми штрафів та пені, якщо платник, зокрема, не сплачує в повному обсязі поточні платежі або не сплачує чергову частину розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.
Згідно до ч. 6 ст. 20 Закону - страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, зокрема для позивача, - календарний місяць.
Відповідно до п. 14 ст. 3 КАС України - адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з вересня по листопад 2009 року позивач сплатив страхові внески в неповному обсязі.
Між тим, п. п. 2.2.1 Договору про розстрочення №4 від 28 липня 2009 року надає право відповідачу розірвати договір у разі несплати в повному обсязі поточні платежі або чергової частини розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів
Проте, позивачем частково погашалася спірна заборгованість.
Таким чином, доказів того, що позивач порушив умови договору відповідачем не надано, а тому підстави для розірвання Договору про розстрочення №4 від 28 липня 2009 року -відсутні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було винесено з неповним з»ясуванням обставин справи, а тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор»-задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року -скасувати та винести нову.
Скасувати рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира №1 від 27 листопада 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28 вересня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 27 вересня 2010 року.