Ухвала від 16.09.2010 по справі 2а-11561/09/2570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11561/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

"16" вересня 2010 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Усенка В. Г., Умнової О. В.,

при секретарі Сесемко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.06.2009 року №0010361520/0 та від 16.06.2009 року № 0010371520/0.

Свої вимоги мотивував тим, що нараховані податковим органом штрафні санкції є неправомірними, оскільки висновки акту не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В засідання явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено перевірку ВАТ «Чернігівбуд»з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платників податків.

На підставі проведеної перевірки було складено акт від 12.06.2009 року, яким встановлено, що ВАТ “Чернігівбуд” порушило граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та відповідно до ст. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону за затримку строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання були застосовані штрафні санкції в розмірі 61107,67 грн. згідно податкового повідомлення - рішення від 16.06.2009 року № 0010371520/0 та у розмірі 39922,99 грн. згідно податкового повідомлення - рішення від 16.06.2009 року № 0010361520/0.

При винесенні спірного рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав право зарахувати сплату платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник внаслідок розбіжностей в обліку позивача і відповідача, причиною яких стало зарахування поточних платежів позивача в рахунок боргу минулих періодів, в той час як поточні зобов'язання вважалися непогашеними і на них нараховувалися штрафні санкції.

Відповідач не заперечує зазначених сум нарахування та сплати коштів, однак суми поточних платежів позивача самостійно були перерозподілені в погашення податкового боргу.

Підпунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, визначено принцип рівності бюджетних інтересів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Отже, суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань за відповідний період, визначених платником.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 вересня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: В. Г. Усенко

О. В. Умнова

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2010 року.

Попередній документ
11353313
Наступний документ
11353315
Інформація про рішення:
№ рішення: 11353314
№ справи: 2а-11561/09/2570
Дата рішення: 16.09.2010
Дата публікації: 29.09.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: