Справа: № 13/120а/16а/7а Головуючий у 1-й інстанції: Фетисова І.А.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"17" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.,
Суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції на постанову господарського суду Чернігівської області від 09 квітня 2009 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції про стягнення суми 199 301,04 грн. необгрунтовано отриманої виручки та штрафу,
Позивач звернувся з позовом до Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції про стягнення з відповідача в дохід державного бюджету України необґрунтовано одержаної виручки та штрафу в сумі 199 301,04 грн.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 09.04.2009 року позов задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що за період з 01.12.2005 року по 11.05.2006 року Чернігівською міською СЕС, при наданні платних послуг, до визначених Постановою КМ України від 27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби»фіксованих розмірів тарифів нараховувались непередбачені законодавством націнки в розмірі 20 %, внаслідок чого отримана відповідачем сума необґрунтовано одержаної виручки за вказаний період склала 50 245,56 грн. З 11.05.2006 року по 01.11.2006 року відповідачем застосовувались тарифи в розмірі більшому, ніж передбаченому постановою КМ України від 11.05.2006 року № 662 «Про внесення змін до постанов КМ України від 15.10.2002 року № 1544 і від 27.08.2003 року № 1351», внаслідок чого отримана відповідачем сума необґрунтовано одержаної виручки у зазначений період склала 16 188,12 грн., а загальна сума необґрунтовано одержаної виручки відповідачем за період з 01.12.2005 року по 01.11.2006 року склала 66 433,68 грн.
На підставі матеріалів проведеної перевірки Чернігівської міської СЕС, позивачем прийнято рішення за № 62 від 28.11.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено стягнути з відповідача в дохід державного бюджету 66 433,68 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 132 867,36 грн. штрафу.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 15/63/07 скасовано постанову господарського суду Чернігівської області від 29.03.2007 року в частині визнання частково недійсним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно -епідеміологічної станції в доход державного бюджету 13 675,71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27 351,42 грн. штрафу. Прийнято в скасованій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції в доход державного бюджету 13 675,71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27 351,42 грн. штрафу, відмовлено повністю.
Врахувавши вимоги статей 72 та 254 КАС України, суд першої інстанції вважав, що оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року набрала законної сили, зазначеним судовим рішенням були доведені обставини порушення Чернігівською міською СЕС вимог Постанов КМ України № 1351 від 27.08.2003 року та № 662 від 11.05.2006 року та визнано правомірним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області за № 62 від 28.11.2006 року, тому суд першої інстанції зробив висновок щодо можливості задовольнити позов та стягнути з Чернігівської міської СЕС необґрунтовано одержаної виручки в сумі 66 433,68 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 132 867,36 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на слідуюче.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зі змісту резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року у справі № 15/63/07 слідує, що постанова господарського суду Чернігівської області від 29.03.2007 року скасована в частині визнання частково недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської СЕС в дохід державного бюджету 13 675,71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27 351,42 грн. штрафу.
Прийнято нову постанову в скасованій частині, якою в задоволенні позовних вимог Чернігівської міської СЕС до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання нечинним рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.11.2006 року в частині вилучення у Чернігівської міської СЕС в дохід державного бюджету 13 675,71 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 27 351,42 грн. штрафу, відмовлено повністю.
Враховуючи те, що з наявних матеріалів справи не вбачається відомостей про скасування вищезазначеної постанови від 09.01.2009 року та те, що на час вирішення справи в суді першої інстанції, відповідачем суми економічних санкцій не сплачено, а відповідачем належно допустимих доказів, які підтверджують відсутність порушення законодавства про ціни та ціноутворення до суду апеляційної інстанції не надано, тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Чернігівської міської СЕС необґрунтовано одержаної виручки в сумі 66 433,68 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 132 867,36 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -
Апеляційну скаргу Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 09 квітня 2009 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: ____________ Т.Р. Вівдиченко
Судді: ____________ Н.М. Літвіна
____________ О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 23 серпня 2010 року