Справа: № 2-а-90/09 Головуючий у 1-й інстанції: Семеняка О.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"17" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.,
Суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління з контролю за використанням та охороною земель в Черкаській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 12.02.2009 року та від 04.03.2009 року, про визнання протиправним рішення державного інспектора облдерземінспекції, щодо накладення адміністративного стягнення за порушення земельного законодавства,
Позивач звернувся з позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель в Черкаській області про про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 12.02.2009 року та від 04.03.2009 року та визнання протиправним рішення державного інспектора облдерземінспекції, щодо накладення адміністративного стягнення за порушення земельного законодавства.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.04.2009 року позов задоволено частково.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, тому просив змінити оскаржувану постанову в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 29.01.2009 року відповідачем була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства в ПСП ім. Шевченка, за результатами якої складено акт перевірки від 29.01.2009 року. Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення вимог земельного законодавства, а саме, використання земельних ділянок без укладення договору оренди під земельними паями, загальною площею 44,3 га, в адміністративних межах Грищенецької сільської ради.
Оскільки ОСОБА_3 відмовився від підписання вказаного акту, тому останній був надісланий позивачу поштою рекомендованим повідомленням та отриманий позивачем 05.02.2009 року. На розгляд справи про порушення земельного законодавства, зазначених в акті від 12.02.2009 року, позивач не з'явився.
Так, 12.02.2009 року відповідачем прийнято постанову, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 53-1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції ст. 53-1 КпАП України, як посадову особу -директора ПСП ім. Шевченка. Постанова про накладення адміністративного стягнення від 12.02.2009 року, направлена позивачу поштою, рекомендованим листом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу в цій частині, суд першої інстанції посилався на те, що порушення ПСП ім. Шевченко вимог земельного законодавства, зокрема ст. 124, 125 Земельного Кодексу України при користуванні земельними частками (паями) громадян загальною площею 44,3 га в адміністративних межах Грищенецької сільради Канівського району підтверджується актом перевірки від 29.01.2009 року, складеним головним спеціалістом Золотоніського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель в Черкаській області Хоменком М.П., а також: довідками від 29.01.2009 року № 31 виконавчого комітету Грищенецької сільської ради Канівського району Черкаської області із яких вбачається використання ПСП ім. Шевченко станом на 01.01.2009 року невитребуваних паїв в кількості 26 штук, загальною площею 44,3 га; схемами розташування земель бувшого КСП «Грищенецьке»в адмінмежах Грщенецької сільської ради з зазначенням розташування земельних часток (паїв), які використовуються ПСП ім. Шевченко без укладення відповідних договорів оренди.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.
Вимогами ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до ст. 53-1 КпАП України, самовільне зайняття земельної ділянки -тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Акт про порушення земельного законодавства отримано позивачем 05.02.2009 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням та не заперечується позивачем. За наслідками розгляду вказаного протоколу від 29.01.09 року, відповідачем прийнято постанову за № 9423 від 12.02.2009 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 53-1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн., що відповідає санкції даної статті. Дане адміністративне стягнення відповідає обставинам та суті вчиненого позивачем правопорушення, а тому підстав для скасування оспорюваної постанови від 12.02.2009 року немає
Таким чином, колегія суддів вважає, що оспорювана постанова від 12.02.2009 року прийнята відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, а посилання позивача в апеляційній скарзі на помилкове застосування норм матеріального права не знайшло свого підтвердження наявними матеріалами справи, так як оспорювана ОСОБА_3 постанова від 12.02.2009 року винесена відносно директора ПСП ім. Шевченка.
Відповідно до ч. 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 квітня 2009 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: ____________ Т.Р. Вівдиченко
Судді: ____________ Н.М. Літвіна
____________ О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 23 серпня 2010 року