Справа: № 2а-8254/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 року у справі за позовом Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання рішення частково нечинним, -
Підприємство облспоживспілки «Житомирська універсальна база»звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Житомирі про скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011382302 від 27.11.09р. в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 9948,15 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 року позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення ДПІ у м. Житомирі №0011382302 від 27.11.09р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних санкцій на суму 7543,65 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог та постановити нову про відмову в позові у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення в частині задоволення. Вважають, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не повністю відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту №0955/06/30/23/01771544 від 17.11.2009 р. перевірки магазину, що розташований за адресою: с. Стара Котельня, вул. Леніна, 15 та належить Підприємству облспоживспілки "Житомирська універсальна база", щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, в якому зафіксовані факти порушення позивачем вимог п. 1, 2, 11 та п. 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Виявлені порушення пов'язані з тим, що підприємством роздруковувались та видавались фіскальні чеки не встановленого зразка, оскільки в них була відсутня назва господарської одиниці "магазин". У зв'язку з виявленими порушеннями при оформленні чеків і з посиланням на приписи Положення про форму та зміст розрахункових документів відповідачем був зроблений висновок, що видані чеки не є розрахунковими документами, а тому позивач не забезпечив роздрукування відповідних документів при продажу товарів на загальну суму 1989,63 грн.
На підставі вказаних порушень ДПІ у м. Житомирі було прийняте рішення №0011382302 від 27.11.2009 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 10130,95 грн., яке є предметом оскарження в судовому порядку в частині застосування санкцій в розмірі 9948,15 грн. В іншій частині вказане рішення ДПІ у м. Житомирі позивачем не оскаржується.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Таким чином, виходячи із змісту зазначеної статті, можна зробити висновок, що законодавець ставить до розрахункового документу певні вимоги, а саме розрахунковий документ повинен відповідати встановленій формі та мати відповідний зміст.
Форма та зміст розрахункового документу та всі вимоги до нього, визначено в Положенні «Про форму та зміст розрахункового документу», що затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296 (далі - Положення № 614).
Пунктом 2.1 Положення № 614 визначено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Отже, суб'єкт підприємницької діяльності, проводячи розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, зобов'язаний надати розрахунковий документ, який має всі необхідні реквізити, в іншому випадку такий документ не буде вважатися розрахунковим та належним чином підтверджувати виконання розрахункової операції.
Пунктом 3.2 Положення № 614 визначено обов'язкові реквізити касового чеку, як розрахункового документу, одним із яких являється «назва господарської одиниці». В розділі першому Положення № 614 дано визначення терміну «назва господарської одиниці». Під терміном «назва господарської одиниці»розуміється назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство облспоживспілки "Житомирська універсальна база" володіє господарською одиницею на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.04.2006 року. Згідно з цим договором позивач придбав у власність нежитлову будівлю - магазин "Госптовари", що знаходиться в с. Стара Котельня Андрушівського району Житомирської області по вул. Леніна, 15. Отже, з вищенаведеного вбачається, що назвою господарської одиниці за договором купівлі-продажу від 11.04.2006р. є магазин.
Фіскальні касові чеки №8865 та № 8870 від 17.11.2009 року, як зазначено в акті перевірки, не містять назви господарської одиниці - магазин. В фіскальних касових чеках в графі "назва господарської одиниці" зазначався суб'єкт господарювання - ПОСС ЖУБ.
За таких обставин, застосування до Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" фінансової санкції за дане порушення є правомірним.
При цьому, ДПІ у м. Житомирі застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 9948,15 грн., що становить п'ятикратний розмір встановленої суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків і яка згідно денного (Х-звіту) станом на 14 год. 29 хв. (час проведення перевірки) становила 1989,63 грн.
Тобто, фактично податковим органом застосовано штрафну санкцію за видачу невідповідних розрахункових документів на вказану суму тільки на підставі Х-звіту із фіскальної пам'яті РРО, який не є розрахунковим документом, а є лише надрукованим на РРО періодичним звітом, що містить лише інформацію про обсяг виконаних розрахункових операцій.
Одночасно, із наявних у справі копій книги обліку розрахункових операцій та корінців розрахункових квитанцій за 17.11.2009 року вбачається, що 17.11.2009 року в період з 8 год. 04. хв. до 14 год. 00 хв. в магазині проводилися розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки у зв'язку з відключенням електроенергії в магазині.
Статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії, проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у м. Житомирі не доведено факт видачі невідповідних розрахункових документів на загальну суму 1989,63 грн.
Доведеним є лише факт видачі невідповідних розрахункових документів на загальну суму 480,90 грн. згідно фіскальних чеків №8865 та № 8870 від 17.11.2009 року, які зазначені в акті перевірки та їх копії містяться в матеріалах справи.
Отже, Житомирським окружним адміністративним судом правомірно встановлено, що сума штрафних (фінансових) санкцій за дане порушення повинна складати 2404,50 грн. (480,90грн. х 5 ).
Апелянт зазначає, що Х-звіт відображає інформацію про обсяг виконаних розрахункових операцій за цілий день, не тільки роздруковані, а і всі інші чеки не містять назви господарської одиниці.
Судова колегія не погоджується з такою позицією, через те, що інших чеків взагалі не друкувалось, оскільки торгівля здійснювалась за допомогою книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність часткового задоволення позову.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 року у справі за позовом Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання рішення частково нечинним, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі -відмовити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010 року.