Справа: № 2-а-1620/09 Головуючий у 1-й інстанції: Зіміна В.Б.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційних скарг Київської міської ради, ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_2 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання відмови КМР у вирішенні питання щодо приватизації земельної ділянки протиправною та зобов'язання вирішити розглянути питання щодо передачі земельної ділянки у власність.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2009 року позов задоволено частково, зобов'язано Київську міську раду вирішити питання про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Замковецькій, 13 у власність.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська міська рада подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, про відмову в позові.
ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити помилкову, на її думку, мотивувальну частину постанови суду першої інстанції, виключивши з неї висновок щодо неприпинення спільної часткової власності.
В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Подільський районний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте вважає за необхідне змінити постанову, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення №1089 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23.08.55р. «Про висновки обміру земель в забудованих кварталах Подільського району», було затримано від реєстрації до оформлення документів та залишено в тимчасове користування землекористувачів б. 17-а по вул. Замковецькій земельну ділянку площею 1597 кв.м.
З технічного паспорту БТІ вбачається, що вказана земельна ділянка рахується за АДРЕСА_1
ОСОБА_2 є власницею Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 на підставі нотаріально засвідченого договору дарування від 16.02.07р.
Власницею іншої Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.03.63 р.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.07.08р. виділено співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині земельної ділянки, площею 798,5 кв.м., з визначенням лінії розподілу. Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14.10.08р. розподілено будинок №13 в натурі між співвласниками.
ОСОБА_2 двічі зверталася до КМР з заявами про приватизацію земельної ділянки, але в цьому їй було відмовлено з посиланням на ст.ст. 86-89, 116, 118, 121 ЗК України та рішення КМР від 14.03.02р. №313/1747.
Стосовно вимоги щодо зміни мотивувальної частин, яку заявляє апелянт ОСОБА_2 судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне:
Як на підставу для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 посилається на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2008 року. Проте, вказаним рішенням лише визначено порядок користування земельною ділянкою та поділено будинок в натурі, що не є підставою для припинення часткової власності. Вказаним рішенням не було виділено в окреме домоволодіння власність позивачки.
Отже, висновок суду першої інстанції, що оскільки Ѕ частина будинку, яка належить позивачці не була виділена в окрему одиницю та не зареєстрована в БТІ, як окреме домоволодіння, право спільної часткової власності на будинок №13 по вул.Замковецького в м.Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 додатковим рішенням Подільського районного суду м.Києва від 14.10.08р., припинено не було, є цілком правомірним.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 відсутні.
Також апеляційна інстанція звертає увагу на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Пунктом 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»передбачено, що до повноважень місцевої державної адміністрації відноситься розпорядження землями державної власності відповідно до Закону.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:…
21) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, питання щодо набуття права власності на земельну ділянку має бути розглянуте на сесії Київської міської ради.
Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання дій відповідача протиправними, оскільки при відмові у вирішення питання щодо приватизації земельної ділянки КМР керувалися Рішенням Київської міської ради від 15.07.04р. №457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у м. Києві».
Зважаючи на те, що приватизація земельної ділянки є правом особи, а ст. 118 ЗК України, якою визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадян, не передбачено такої умови, як спільна подача заяв на приватизацію всіх співвласників будівель і споруд (користувачів земельної ділянки), а також враховуючи те, що рішенням суду будинок між співвласниками поділений в натурі та встановлений порядок користування земельною ділянкою, тобто вирішено питання земельних меж між співвласниками, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо можливості задоволення вимог в частині зобов'язання КМР вирішити питання про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Замковецькій, 1З в м. Києві.
При цьому, Подільським районним судом м. Києва в резолютивній частині рішення не зазначено порядок розгляду питання про передачу земельної ділянки у власність, тому колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину, зазначивши, що вказане питання підлягає розгляду на пленарному засіданні сесії ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Київської міської ради підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.
Апеляційну скаргу Київської міської ради - задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2009 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини наступним чином:
Зобов'язати Київську міську раду розглянути питання щодо можливості передачі ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Замковецькій, 13 у власність на пленарному засіданні сесії ради.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 27.09.2010 року.