Справа: № 2-а-31872/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство» до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ДП «Ємільчинське лісове господарство» звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адмінпозовом до ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 24.11.2008 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 29.09.2008 р. № 133, від 24.10.2008 року № 133/1 ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області проведена виїзна планова перевірка ДП «Ємільчинське лісове господарство» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2008 року №35/23-15-00991829.
В акті перевірки зазначено, що під час перевірки в порушення п.1.20, ст.1, п.5.9 ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" ДП «Ємільчинське лісове господарство» занижено податок на прибуток в сумі 95 911,00 грн., а саме: підприємство формувало доходи від продажу лісопродукції на експорт за цінами нижчими ніж звичайні, враховуючи в склад доходу від реалізації товарів не митну, а фактурну вартість товарів.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2008 року № 0000162300/0 про нарахування 133 178,70 грн. податку на прибуток підприємств в т.ч. основний платіж -95 911,00 грн. та штрафні (фінансові санкція) -37 267,70 грн.
Не погоджуючись з винесенним податковим повідомлення-рішенням, ДП «Ємільчинське лісове господарство» звернулися з адмінпозовом до суду та просять його задовольнити.
Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.1. ст. 2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
В п. 1.26 ст. 1 того ж Закону зазначено, що пов'язана особа - це юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку. Під здій сненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом ак цій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.
Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються, виходячи з до говірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання (п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст.7 ЗУ «Про опо даткування прибутку підприємств»).
П.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Ємільчинське лісове господарство" займається зовнішньоекономічною діяльністю, відповідно до укладених контрактів здійснює поставку лісопродукції на умовах FСА, СРТ, DАF. Контракти на експорт складаються відповідно до вимог Конвенції 0071 «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»від 11.04.1980 року. Під час укладання контрактів купівлі-продажу з нерезидентами застосовуються як правило Інкотермс 2000, які вступили в дію з 01.01.2000 року.
Згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати Інкотермс 2000:
FСА "франко - перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту шляхом передавання призначеному покупцем перевізнику в названому місці.
СРТ "фрат/перевезення оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передавання перевізнику, призначеному ним самим.
DАF "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, який пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни.
Згідно з п.1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року N 307, митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень ЗУ "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 року N 2097-ХІІ (із змінами та доповненнями) і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики. Фактурна вартість (договірна, контрактна) - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни.
В п.п. 1.20.1. ст.1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
П.п. 1.20.8 ст.1 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області як в ході так і після проведення документальної перевірки із запитом чи зверненням до платника податку щодо обгрунтування визначення рівня звичайних цін не звертались, інших дій, направлених на встановлення звичайних цін не проводили.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає помилковою позицію податкового органу про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною та такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що ціна експортованої продукції повинна бути не нижчою за її митну вартість. Різниця між фактурною та митною вартістю продукції пояснюється понесеними затратами позивача на виготовлення товару та його доставку покупцю згідно умов контрактів.
Отже, відповідач не довів, що ціни не відповідають рівню звичайної ціни на екпортовані товари, не надав доказів, які б підтверджували, що позивач мав господарські відносини із пов'язаними особами згідно вимог п. 1.26 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до однозначного висновку про неправомірність винесення ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області податкового повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 24.11.2008 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області - відмовити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010 року.