Справа: № 2-а-1928/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року у справі за їх позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ігромакс»про стягнення коштів, -
ДПІ у м. Житомирі звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ігромакс»про стягнення коштів, що одержані без відповідних ліцензій в розмірі 122411,20 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2007 році уповноваженими працівниками ДПА у Житомирській області на підставі направлень № 776, № 775 від 02.04.2007 року було проведено перевірку TOB «Ігромакс»на предмет дотримання вимог Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та інших нормативно-правових актів, які регулюють грошовий обіг в Україні, про що складено акт № 06300240/2320.
Перевіркою встановлено, що відповідач надає послуги у сфері грального бізнесу за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, 19 без відповідної ліцензії. Сума розрахунків із гравцями без наявності відповідної ліцензії склала: з 17.06.2006 року по 30.06.2006 року - 4113,00 грн., за липень 2006 року - 10705,00 грн.; за серпень 2006 року - 7948,00 грн.; за вересень 2006 року - 9652,00 грн.; за жовтень 2006 року - 23410,20 грн.; за листопад 2006 року - 15474,00 грн.; за грудень 2006 року - 14149,00 грн.; за січень 2007 року - 10008,00 грн.; за лютий 2007 року - 10139,00 грн.:, за березень 2007 року - 12080,00 грн. З 01.04.2007 року на момент складання акту перевірки - 5733,00 грн.
Загальний розмір коштів, що одержані без відповідної ліцензії, становить 122411,20 грн.
Зазначені кошти, на думку податкового органу, є доходом, отриманим без установлених законом підстав, та підлягають стягненню в повному обсязі.
Житомирський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
В преамбулі Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(далі по тексту -Закон) зазначено, що цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
У відповідності до статті 1 Закону ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов; ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Згідно із пунктом 29 статті 9 Закону ліцензуванню підлягає організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.
Як вбачається з матеріалів справи TOB «Ігромакс»здійснювали свою діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з 21.07.2006 року правомірно, що підтверджується наступним.
З 19.06.2006 року позивач звернувся до Міністерства фінансів України, як до органу ліцензування, що визначено ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», з заявою про видачу ліцензії на проведення організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації азартних ігор на гральних автоматах).
Міністерством фінансів України відповідно до наказу № 719 від 21.07.2006 року було прийняте рішення про видачу TOB «Ігромакс»ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації азартних ігор на гральних автоматах), про що 25.07.2006 року повідомлено товариство.
Також слід зазначити, що TOB «Ігромакс»21.08.2006 року внесли плату за видачу ліцензії в сумі еквівалентній 150000 євро, а також 340 грн. та направили документи про оплату в Мінфін України.
Відповідно до листа Держпідприємництва України від 06.06.2006 року № 4136 суб'єкт господарювання, який у межах законодавства звернувся до Міністерства фінансів за ліцензією, може працювати без ліцензії до моменту її видачі органом ліцензування.
На правомірність здійснення у відповідний період підприємницької діяльності вказує і те, що з наказ Міністерства фінансів України № 981 від 19.10.2006 року про скасування п.1 наказу №719 від 21.07.2006 року про видачу TOB «Ігромакс»ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор, був отриманий товариством із запізненням лише у червні 2007 року.
Що стосується вимог про стягнення коштів за період з 17.06.2006 року по 20.07.2006 року, то слід зазначити наступне:
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (ст. 250 ГК України).
Аналіз матеріалів справи вказує на те, що порушення відповідачем було допущено 17.06.2006 року, встановлено порушення було податковим органом 16.04.2007 року, а позовна заява ДПІ в м. Житомирі до суду подана 18.03.2009 року, тобто за межами граничного річного строку від вчинення порушення, передбаченого ст. 250 ГК України.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі -відмовити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27 вересня 2010 року.