Справа: № 2а-4823/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ПП ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Городищенському районі Черкаської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001252310 від 28.05.2009 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 202810 грн. 75 коп.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Городищенському районі Черкаської області № 0001252310 від 28.05.2009 року в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 7442,25 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ПП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та постановити нову про задоволення позову у повному обсязі.
ДПІ у Городищенському районі Черкаської області також подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення та постановити нову про відмову у позові.
В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважають, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не повністю відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Черкаський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2009 року працівниками податкового органу проведена перевірка щодо контролю за здійсненням операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу магазину ПП ОСОБА_2, який розташований за адресою АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складений акт від 15 травня 2009 року № 001057 де зазначено, що при перевірці встановлено порушення вимоги пунктів 2, 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296, а саме були проведені розрахункові операції за продані товари з 16.05.2008 року по 15.05.2009 року через РРО Мini 500 МЕ на загальну суму 40562,15 грн. з роздрукуванням неналежного розрахункового документа, а саме на чеку не вказано назву господарської одиниці (магазин).
Вищезазначеним порушено п.1. ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями.
На підставі акту перевірки ДПІ у Городищенському районні Черкаської області прийнято рішення № 0001252301 від 28.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202810 грн. 75 коп.
Розмір штрафних санкцій був застосований із наступних розрахунків:
- згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (проведення розрахункових операцій за продані товари з 16.05.2008 року по 15.05.2009 року через РРО на загальну суму 40562 грн. 15 коп. з роздрукуванням неналежного розрахункового документа, де не вказано назву господарської одиниці «магазин») на суму 202810 грн. 15 коп. = 40562 грн. 15 коп. х 5.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Таким чином, виходячи із змісту зазначеної статті, можна зробити висновок, що законодавець ставить до розрахункового документу певні вимоги, а саме розрахунковий документ повинен відповідати встановленій формі та мати відповідний зміст.
Форма та зміст розрахункового документу, та всі вимоги до нього визначено в Положенні «Про форму та зміст розрахункового документу», що затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296 (далі - Положення № 614).
Пунктом 2.1 Положення № 614 визначено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Отже, суб'єкт підприємницької діяльності, проводячи розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, зобов'язаний надати розрахунковий документ, який має всі необхідні реквізити, в іншому випадку такий документ не буде вважатися розрахунковим та належним чином підтверджувати виконання розрахункової операції.
Пунктом 3.2 Положення № 614 визначено обов'язкові реквізити касового чеку, як розрахункового документу, одним із яких являється «назва господарської одиниці». В розділі першому Положення № 614 дано визначення терміну «назва господарської одиниці». Під терміном «назва господарської одиниці»розуміється назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Відповідно до договору оренди об'єкта нерухомості від 01.06.2007 року, ПП ОСОБА_2 орендує у Городищенського РайСТ магазин № 43 «Продукти».
Місце знаходження магазину с.Воронівка вул. Чапаєва, 1а. Таким чином, назва господарської одиниці, де ПП ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність, є «магазин».
Перевіркою встановлено, що касові чеки, які підприємець роздруковувала як підтвердження проведення розрахункових операцій не мають обов'язкового реквізиту, а саме «назви господарської одиниці».
За таких обставин, застосування до ПП ОСОБА_2 фінансової санкції за дане порушення є правомірним.
При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосоване до ПП ОСОБА_2 стягнення за порушення, передбачене п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», по своїй суті являється адміністративно-господарською санкцією (ст. 239 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
ДПІ у Городищенському районі виявили порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вчинене ПП ОСОБА_2 15.05.2009 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте 28.05.2009 року, таким чином, враховуючи вимоги ст. 250 Господарського кодексу України, дана адміністративно-господарська санкція повинна застосовуватися за період, починаючи з 28.05.2008 року до 15.05.2009 року (дати та часу проведення перевірки працівниками податкового органу).
Відповідно до книги ОРО, в період з 28.05.2008 року до 15.05. 2009 року в магазині ПП ОСОБА_2 проведено розрахункових операцій на загальну суму 39073 грн. 70 коп.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що сума штрафних (фінансових) санкцій за дане порушення повинна складати 195368 грн. 50 коп. (39073 грн. 70 коп. х 5 = 195368 грн. 50 коп.)
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність часткового задоволення позову.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційні скарги фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційних скарг фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області -відмовити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010 року.