Справа: № 2-а-11538/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
"16" вересня 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Усенко В. Г., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Ромни до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігвнавтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігвнавтогазгеологія»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП НАК «Надра України»«Чернігвнавтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 47384,31 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 198 ч.1 п.3, 202 ч. 1 п.4. КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Позивач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ромни Чернігівської області.
Як вбачається з матеріалів справи та розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2009 року, сума внесків нарахована у розмірі 47384,31 грн.
При винесенні спірного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право зарахувати сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені, фінансових санкцій.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно приписів ст. 6. Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 10 цієї статті визначено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. У разі виникнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків згідно з п.8 ст. 106 Закону № 1058- ІV на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник внаслідок розбіжностей в обліку позивача і відповідача, причиною яких стало зарахування поточних платежів відповідача в рахунок боргу минулих періодів, в той час як поточні зобов'язання вважалися непогашеними і на них нараховувалися штрафні санкції.
Позивач не заперечує зазначених сум нарахування та сплати страхових внесків, однак суми поточних платежів відповідача УПФУ в м. Ромни самостійно були перерозподілені в погашення боргів минулих періодів, у тому числі із пені та штрафу, які не були узгоджені, оскільки на той час були спірними.
Підпунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, визначено принцип рівності бюджетних інтересів.
Відповідно до п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.
У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Тому суми страхових внесків слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних страхових внесків за відповідний період, визначених платником.
Разом з тим, якщо зважати на те, що позивач керувався Інструкцією №21-1, то він порушив вимоги п.10.11 цієї Інструкції, оскільки при здійсненні перерозподілу сплачених відповідачем сум страхових внесків, своєчасно не направляв відповідачу повідомлення про такий перерозподіл. Відсутні також докази щодо дотримання УПФУ в м. Ромни такої вимоги, на що вказує апеллянт в апеляційній скарзі.
Отже, самостійне зарахування УПФУ в м. Ромни сплачених платником страхових внесків сум у рахунок боргу або тих страхових внесків, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником коштів до бюджету, є неправомірним.
За таких обставин,, оскільки позивачем не доведений фактичний обсяг заборгованості по страхових внесках та правомірність фінансових санкціях та пені, не було надано доказів щодо наявності первинних документів щодо сплати страхових внесків та не зроблено акт звірки між відповідачем, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє відображення в ході апеляційного розгляду, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги -залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігвнавтогазгеологія»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Ромни до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігвнавтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року -скасувати та постановити нову.
В задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в м. Ромни до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігвнавтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 16 вересня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: В. Г. Усенко
О. В. Умнова
Повний текст постанови виготовлено 16.09.2010 року.