Справа: № 2а-9263/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 квітня 2009 року №12574184.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
З матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2009 року інспектором відділу ДАІ Дніпровського району УДАІ ГУМВС України у м. Києві винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 122-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300 грн.
У зв'язку з несплатою позивачем у добровільному порядку та в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, вищезгаданого штрафу, на підставі ст. 380 КУпАП відділ ДАІ Дніпровського району УДАІ ГУМВС України у м. Києві надіслав постанову від 21 січня 2009 року до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі по тексту -Закон №606-XIV) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
21) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
3) в інших передбачених законом випадках.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону №606-XIV передбачено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 21 Закону №606-XIV встановлено, що строки, зазначені у ч. 1 цієї статті для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, встановлюються з дня винесення відповідної постанови.
З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2009 року стягувач звернувся до органу виконавчої служби з заявою про примусове виконання постанови від 21 січня 2009 року (лист №00251361-13300).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає хибними висновки позивача щодо пропуску строку пред'явлення виконавчого документу для примусового виконання.
Відповідно до положень ст. 24 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і у 3-денний строк з дня його надходження відкрити виконавче провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Статтею 19 Закону №606-XIV встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Колегією суддів встановлено, що виконавчий документ оформлений у відповідності до вимог ст. 19 Закону №606-XIV.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2009 року -залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: