"05" серпня 2010 р.справа № 2а-543/09/0408
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Божко Л.А. Проценко О.А.
при секретарі судового засідання: Карамян С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2009 року.
у справі № 2а-543/09/0480 (категорія статобліку -2.33)
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Головного інженера першого заступника начальника залізниці Державного підприємства «Придніпровська залізниця»Душейка Володимира Васильовича
про визнання протиправним рішення, -
30 вересня 2009року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшов адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, поданий в порядку адміністративного судочинства. Позивач просив визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень головного інженера -першого заступника начальника залізниці Душейко В.В. від 25.01.08р. за № 9/50 про те, що договір оренди від 01.02.2004 року №ПР/ДН-2-04-002/НЮА-4 з 25.01.08 року вважати таким, що не діє та здійснити поворот виконання цього рішення.
Ухвалою суду першої інстанції від 12 жовтня 2009р.позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Ухвалу суду обґрунтовано тим, що спір не є публічно-правовим, а посадова особа орендодавця не є суб'єктом владних повноважень стосовно орендаря.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, зокрема ст.17,158,159,165 КАС,Указу Президента України «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва». Апелянт вказує, що приймаючі рішення стосовно припинення договору оренди з позивачем, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень та всупереч чинному законодавству.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
У судовому засіданні представник апелянта доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідач направив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання відхилено судом відповідно до норм ч.4 ст..196 КАС.
Заслухавши представника позивача, проаналізував доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ДП «Придніпровська залізниця»було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення. від 01.02.2004р. № ПР/ДН-2-04-002/НЮА-4.
У січні 2008р. ДП «Придніпровська залізниця»направило позивачу лист № 9/50, підписаний головним інженером- першим заступником начальника залізниці Душейко В.В., стосовно припинення договору оренди.
Отже . матеріали справи свідчать, що відповідач діяв виключно як законний представник юридичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності, з якою у позивача склались господарські правовідносини у сфері оренди майна. Будь-які владні управлінські функції стосовно позивача відповідач Душейко ВВ. не здійснював.
Відповідно до інформаційного листа Верховного суду України N 3.2.-2005, 26.12.2005, «Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами»«справою адміністративної юрисдикції може бути визнано переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом».
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що спір між підприємцем ОСОБА_1 та Душейко В.В., який перебуває у трудових відносинах з орендодавцем позивача, не підлягає розгляду в адміністративних судах України.
Відповідно до ст.109 КАС суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у
справі є такою, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, що виключає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2009 року. -без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 10.07..2010 р.
Головуючий суддя: Туркіна Л.П.
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.А. Проценко.