Постанова
Іменем України
31 березня 2010 року Справа № 2-2/5033-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Градової О.Г.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Нестерук В.Г., дові. № 29 від 01 березня 2010 року (товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство "Тиком");
відповідача: Савопуло Б.М., дов. № 02-14/312 від 18 лютого 2010 року (Сімеїзська селищна рада);
розглянувши апеляційну скаргу Сімеїзської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 15 грудня 2009 року у справі № 2-2/5033-2009
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство "Тиком"
(вул. Тарановське шосе, 19, м. Зміїв, Харківська обл., 63404)
до Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2, смт.Сімеїз, м. Ялта,98680)
про визнання недійсним рішення
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2009 року у справі № 2-2/5033-2009 позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Тиком»до Сімеїзької селищної ради про визнання недійсним рішення задоволено.
Рішення мотивовано тим, що рішення 45-ої сесії 5-го скликання Сімеїзької селищної ради від 07 серпня 2009 року прийнято з перевищенням наданих йому повноважень.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Сімеїзька селищна рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: статей 83, 127, 128 Земельного кодексу України, статті 85 Водного кодексу України, положень рішення Конституційного Суду України у справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.
03 березня 2010 року від Сімеїзької селищної ради надійшла заява, в порядку статті 100 Господарського процесуального кодексу України, і якій апелянт просить прийняти відмову від апеляційної скарги.
За правилами частини 2 статті 100 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Проаналізувавши зміст спірного рішення, а також вимоги позивача, судова колегія дійшла висновку, що відмова від апеляційної скарги порушує права та охоронювані законом інтереси Сімеїзької селищної ради щодо регулювання питань пов'язаних з земельними відносинами, а тому не приймає цю відмову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2010 року у справі № 2-2/5033-2009 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Сімеїзької селищної ради на один місяць.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2010 року, з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Остапову К.А. замінено на суддю Прокопанич Г.К. Головуючим по справі призначено суддю Маслову З.Д. у зв'язку з закінченням повноважень у судді Остапової К.А.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини справи.
16 квітня 2009 року на 42-ій сесії 5-го скликання Сімеїзької селищної ради прийнято рішення № 12 «Про включення до переліку приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на землях Сімеїзької селищної ради»(а.с. 10).
Вказаним рішенням включено до переліку на приватизацію земельних ділянок несільськогосподарського призначення (викуп). Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Тиком»площею 0,4500 га для обслуговування курортного мотелю «Ассоль»Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 16, літ. «А». Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Тиком»по сплаті авансового внеску у рахунок сплати ціни земельної ділянки у розмірі 15% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за нормативною грошовою оцінкою, яка вступила в силу з 01 квітня 2009 року. Доручено виконавчому комітету Сімеїзької селищної ради виступити замовником експертної грошової оцінки земельних ділянок товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Тиком», за рахунок внесеного покупцем авансового внеску.
01липня 2009 року Радою міністрів Автономної Республіки Крим на адресу Сімеїзької селищної ради було направлено лист № Л-11/2009/2 за наслідками розгляду колективного звернення громадян, в якому Рада міністрів Автономної Республіки Крим зазначила про невідповідність рішення 42-ої сесії 5-го скликання Сімеїзької селищної ради від 16 квітня 2009 року «Про включення до переліку приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на землях Сімеїзької селищної ради»нормам діючого законодавства України, зокрема, пункту 3 статті 83 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України, оскільки земельна ділянка, яка включена до переліку приватизації вказаним рішенням, включає в себе пляжні території, котрі в силу наведених норм не підлягають приватизації.
Зазначений лист було отримано відповідачем 08 липня 2009 року за вх. № 0212/1031 (а.с. 34-35).
Рішенням 45-ої сесії 5-го скликання Сімеїзької селищної ради від 07 серпня 2009 року за результатами розгляду вказаного листа Ради міністрів Автономної Республіки Крим скасовано рішення 42-ої сесії 5-го скликання Сімеїзької селищної ради від 16 квітня 2009 року (а.с. 11).
Вказані обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Тиком»до господарського суду з даним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушенні норми статті 19 Конституції України, статті 24 та частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників з'явившихся сторін вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.
За загальним правилом (виходячи з аналізу статей 15, 16, частин 1,2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України), особа звертається до господарського суду за захистом уже існуючого в неї права, що захищається та поновлюється, а не виникає в силу прийняття відповідного судового рішення (адже цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду тільки у випадках, прямо встановлених актами цивільного законодавства).
Цивільні права включають в себе широкий комплекс правових можливостей, що охоплюються поняттями правоздатності та дієздатності юридичної особи, відносяться до абсолютних та відносних суб'єктивних прав.
Натомість статтею 16 Цивільного кодексу передбачено, що в судовому порядку здійснюється захист особою свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Проте господарським судом не з'ясовано істотні обставини справи щодо змісту прав позивача на земельну ділянку, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивачем не доведено порушення його прав, які підлягали б захисту в судовому порядку.
Також, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і Законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 за № 7-рп/2009 „У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)” органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право скасовувати свої рішення, якщо на підставі них не виникли правовідносини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Сімеїзької селищної ради № 12 від 16 квітня 2009 року виникли правовідносини, а тому останній не мав права зазначене рішення скасовувати.
Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, тобто на позивача.
Однак, у порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав належних та допустимих доказів того, які правовідносини виникли у позивача на підставі рішення Сімеїзької селищної ради № 12 від 16 квітня 2009 року.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду прийнято при порушені норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Сімеїзької селищної ради підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів того, яким чином оскаржуване рішення порушує його законні права та інтереси, а тому у суду не має правових підстав для задоволення такого позову.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Сімеїзької селищної ради задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2009 року у справі № 2-2/5033-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство «Тиком» відмовити.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді О.Г. Градова
Г.К. Прокопанич