Постанова
Іменем України
29 березня 2010 року Справа № 2-12/297-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність №496 від 05.03.10;
3-ої особи: Кріліченко Максим Миколайович, довіреність №3 від 14.01.10;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 26 лютого 2010 року у справі № 2-12/297-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Волна" (пр. Перемоги, 76,Євпаторія,97400)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
3-тя особа акціонерне товариство "Індекс-Банк" (вул. Пушкінська, 42/4, Київ )
в особі Центрального відділу філії "Одеської дирекції" акціонерного товариства "Індекс-Банк" в місті Сімферополі (вул. Куйбишева, 1а,Сімферополь,95000)
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
Закрите акціонерне товариство "Волна" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги, 38 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ. "А1") серії ВЕМ №153313 від 19.12.06; зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 повернути нерухоме майно, а саме вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги, 38 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ. "А1") закритому акціонерному товариству "Волна" у належному стані; скасування всіх дій які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ №153313 від 19.12.06 та витікають з нього.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 26 лютого 2010 року у справі № 2-12/297-2010 позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ "А1") серії ВЕМ №153313 від 19.12.2006, укладений між закритим акціонерним товариством "Волна" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.
Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 зобов'язано повернути нерухоме майно, а саме, вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ "А1") закритому акціонерному товариству "Волна" у належному стані.
В іншій частині позову відмовлено.
У частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний договір було укладено всупереч вимогам статті 207 Цивільного кодексу України та підпункту 11 абзацу 4 пункту 7.3 Статуту закритого акціонерного товариства "Волна", оскільки прийняття рішень про укладення таких договорів віднесено до компетенції загальних зборів товариства, а не правління. Враховуючи те, що відповідне рішення на загальних зборах не приймалось, тому суд дійшов висновку про недійсність такого договору.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати у частині задоволення позовних вимог, в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вартість об'єкта за спірним договором не перевищує 25% балансової вартості активів товариства, тому прийняття відповідного рішення на загальних зборах закритого акціонерного товариства "Волна" для укладення такого договору не вимагалось.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 29.03.2010 року у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Ткаченка М.І. на суддю Заплава Л.М.
У судовому засіданні 29.03.2010 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача у засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника позивача.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2006 року між закритим акціонерним товариством "Волна" в особі генерального директора Папаіка Анатолія Олексійовича, діючого на підставі Статуту та протоколу (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину площею 650,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і розташований в чотирнадцятиповерховому будинку в літ. "А1" на першому поверсі (т ом 1 аркуші справи 7-8).
Відповідно до пункту 2 договору вбудовано-прибудований магазин належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.11.2006 року Євпаторійським виконкомом на підставі рішення Євпаторійського виконкому від 10.11.2006 року за №656/1 і зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.11.2006 року.
Проте, на думку позивача, укладення зазначеного договору відбулось з перевищенням повноважень з боку генерального директора, оскільки рішення про продаж об'єктів нерухомого майна приймається на загальних зборах закритого акціонерного товариства "Волна", що стало підставою для звернення до суду з позовом на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
А згідно статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Матеріалами справи підтверджено, що пунктом 2.1 Статуту у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Волна" №1 від 28.04.2006 року встановлено, що товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації. Діяльність товариства не обмежена терміном.
Відповідно до пункту 2.5 Статуту встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно з пунктом 2.6. Статуту, товариство має право розпоряджатись своїми коштами, рухомим та нерухомим майном: продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.
Пунктом 7.1. Статуту встановлено, що органами управління товариства є: загальні збори акціонерів; дирекція; ревізор. Загальні збори є вищим органом товариства (пункт 7.2. Статуту).
Як випливає з абз. 3 пункту 9.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 року угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.
Під час розгляду спору господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний договір купівлі-продажу було укладено з боку закритого акціонерного товариства "Волна" неповноважною особою, у зв'язку з чим визнав такий договір недійсним.
Проте, судова колегія вважає такий висновок суду передчасним та зробленим без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Так, суд у рішенні посилається на підпункт 11 абзацу 4 пункту 7.3 Статуту, відповідно до якого до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності, а також відносно відчуження нерухомого майна й цілісних майнових комплексів структурних підрозділів товариства.
При цьому судом не було досліджено, до якого саме структурного підрозділу закритого акціонерного товариства "Волна" відноситься нерухоме майно, відчужене за спірним договором.
Однак, саме цю обставину необхідно вважати обов'язковою для обґрунтування доводів про необхідність прийняття рішення на загальних зборах для укладення спірного договору.
Оскільки позивачем не було визначено, до якого структурного підрозділу закритого акціонерного товариства "Волна" відноситься спірне майно, тому судова колегія вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність прийняття відповідного рішення на загальних зборах для укладення такого договору.
Пунктом 7.17 Статуту визначені повноваження Генерального директора, до яких, зокрема, віднесено право приймати рішення про укладення правочинів на суму, що не перевищує 25% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; розпоряджатися коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішеннями загальних зборів; підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.
Згідно довідці закритого акціонерного товариства "Волна" від 24.11.2006 №580 та балансу товариства на 30.09.2006 вартість активів товариство складає 27620900,00 грн., а вартість відчуженого нерухомого майна за спірним договором -2073100, грн., що у відсотковому співвідношенні до вартості всіх активів позивача складає 7,5% (том 1 аркуші справи 68, 77).
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що, укладаючи від імені закритого акціонерного товариства "Волна" спірний договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину від 19.12.06, генеральний директор не перевищив повноваження, тому задовольняти позовні вимоги з підстав, заявлених позивачем не можна.
Більш того колегія суддів звертає увагу на те, що під час визнання спірного договору недійсним суд першої інстанції застосував односторонню реституцію, тобто зобов'язав відповідача повернути позивачеві придбане майно, що суперечить вимогам статті 216 Цивільного кодексу України, згідно вимогам якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже суд мав у такому разі застосувати двосторонню реституцію та стягнути з позивача на користь відповідача вартість приданого нерухомого майна за спірним договором.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог позивача про скасування всіх дії, які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ №153313 від 19.12.2006 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх необґрунтованості та відсутності правових підстав для їх задоволення.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року у справі №2-12/297-2010 скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ "А1") серії ВЕМ №153313 від 19.12.2006, укладеного між закритим акціонерним товариством "Волна" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 повернути нерухоме майно, а саме, вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літ "А1") закритому акціонерному товариству "Волна" у належному стані.
3. Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. В інший частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року у справі №2-12/297-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава