Постанова
Іменем України
30 березня 2010 року Справа № 2-5/18-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим;
позивача: не з'явився, Куйбишевська селищна рада;
відповідач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 11 лютого 2010 року у справі № 2-5/18-2010
за позовом прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (вул. Кооперативна, 3а,Бахчисарай,98400)
в інтересах держави в особі Куйбишевської селищної ради (вул. Радянська, 16,Куйбишеве, Бахчисарайський р-н,98470)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1
про спонукання до виконання певних дій;
за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до прокуратури Бахчисарайського району
про визнання права на оренду, визнання договору укладеним та зобов'язання виконати певні дії
Позивач, прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Куйбишевської селищної ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, про зобов'язання відповідача повернути Куйбишевській селищній раді нежитлові приміщення, а саме: будівлю загальногосподарського призначення та будівлю котельної дитячого садку, розташованих за адресою: вул. Річний тупик, 2 в смт. Куйбишево, Бахчисарайського району, які використовуються ним для розміщення об'єктів торгівлі, харчування, культурно - побутового та фізкультурно - оздоровчого обслуговування та відпочинку; виселити виселення із нежитлових приміщень, а саме: будівлі загальногосподарського призначення загальною площею 524 кв.м. та котельної дитячого садку загальною площею 275 кв.м., розташованих за адресою: вул. Річний тупик, 2 в смт. Куйбишево, Бахчисарайського району (а.с. 4-5).
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем строком на п'ять років укладено договір оренди будівлі загальногосподарського призначення та котельної дитячого садку за адресою: вул. Річний тупик, 2 смт. Куйбишево, Бахчисарайського району для розміщення об'єктів торгівлі, харчування, культурно-побутового та фізкультурно-оздоровчого обслуговування та відпочинку, однак при укладенні даного договору сторони не дотримались вимог закону про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору. Крім того прокурор посилається на те, що строк договору закінчився 17 травня 2009 року та позивач завчасно направив листи з проханням звільнити приміщення, проте відповідач відмовляється звільняти спірні приміщення.
01 лютого 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Куйбишевської селищної ради та прокуратури Бахчисарайського району, в якому просить суд визнати за ним право на оренду нежилих приміщень за адресою: вул. Річний тупик, 2 смт. Куйбишево, Бахчисарайського району строком до 17 травня 2010 року згідно умовам договору №20 від 17 травня 2004 року, зобов'язати відповідача виконувати вказаний договір належним чином у відповідності з пунктами договору в частині строку дії договору (а.с. 32-33).
Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що ним, як орендарем спірних приміщень здійснено значне поліпшення об'єкту, ремонтно-відновлюючи роботи, понесені значні грошові витрати та виконувалися усі умови договору. Крім того позивач за зустрічним позовом посилається на те, що статтею 73 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” передача комунального майна, в тому числі оренда приміщень проводиться через конкурс для тих осіб, які виявили бажання укласти договір у 2009 році, тоді як між ним та відповідачем укладено договір оренди спірних приміщень ще у 2004 році та зі сторони Куйбишевської селищної ради після закінчення строку даного договору не поступало пропозицій про його розірвання.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року у справі №2-5/18-2010 (суддя М.П.Гаврилюк) позов прокурора Бахчисарайського району міста Бахчисарай в інтересах держави в особі Куйбишевської селищної ради задоволено.
Виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 із нежитлових приміщень, а саме: будівлі загальногосподарського призначення загальною площею 524 кв.м. та котельної дитячого садку, загальною площею 275 кв.м. розташованих за адресою: вул. Річний тупик, 2 в смт Куйбишево, Бахчисарайського району, які використовуються ним для розміщення об'єктів торгівлі, харчування, культурно-побутового та фізкультурно-оздоровчого обслуговування та відпочинку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким визнати за ним право на оренду нежитлових приміщень за адресою вул. Річний тупик, 2 в смт Куйбишево, Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим строком до 17 травня 2014 року згідно умов договору №20 від 17 травня 2004 року, визнати договір оренди узгоджений 17 травня 2004 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Куйбишевською селищною радою дійсним до 17 травня 2014 року та зобов'язати відповідача виконати його належним чином згідно пунктів договору в частині строку дії договору.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, заявник апеляційної скарги вважає, що ним, як орендарем спірних приміщень здійснено значне поліпшення об'єкту, ремонтно-відновлюючи роботи, понесені значні грошові витрати та виконувалися усі умови договору.
Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що статтею 73 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” передача комунального майна, в тому числі оренда приміщень проводиться через конкурс для тих осіб, які виявили бажання укласти договір у 2009 році, тоді як між ним та відповідачем укладено договір оренди спірних приміщень ще у 2004 році та зі сторони Куйбишевської селищної ради після закінчення строку даного договору не поступало пропозицій про його розірвання.
У судове засідання, призначене на 30 березня 2010 року, представники сторін не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
19 квітня 2004 року на ХІV-ій сесії 24 скликання Куйбишевською селищною радою Бахчисарайського району прийнято рішення №191, яким приватному підприємцю ОСОБА_2 надано згоду на передачу в оренду строком на 5 років об'єкт загальногосподарського призначення та котельної дитячого садку у смт.Куйбишево, Річний тупік, 2 для розміщення об'єктів торгівлі, харчування, культурно-побутового та фізкультурно-оздоровчого обслуговування та відпочинку.
17 травня 2004 року Куйбишевською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди будівлі №20.
Відповідно пункту 1.1 договору орендодавець передає, а оренда приймає у тимчасове платне користування та володіння будівлю загальногосподарського призначення та будівлю котельної, розташовані за адресою: Автономно Республіка Крим, Бахчисарайський район, смт. Куйбишево, вул. Річний тупик, 2.
У відповідності з пунктом 2.1 договору, договір вважається укладеним з дня його підписання та діє протягом п'яти років, тобто до 17 травня 2009 року.
Відповідно пункту 4.2 договору орендар зобов'язаний по закінченню дії даного договору повернути об'єкт, що орендується, орендодавцю.
Строк дії договору закінчився 17 травня 2009 року, однак відповідач спірні приміщення не звільнив.
Прокурор, посилаючись на закінчення строку дії договору оренди спірних приміщень, просив суд першої інстанції зобов'язати відповідача повернути Куйбишевській селищній раді нежитлові приміщення, а саме: будівлю загальногосподарського призначення та будівлю котельної дитячого садку, розташованих за адресою: вул. Річній тупик,2 в смт Куйбишево, Бахчисарайського району, які використовуються ним для розміщення об'єктів торгівлі, харчування, культурно - побутового та фізкультурно -оздоровчого обслуговування та відпочинку; виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із нежитлових приміщень, а саме: будівлі загальногосподарського призначення загальною площею 524 кв.м. та котельної дитячого садку загальною площею 275 кв.м., розташованих за адресою: вул. Річний тупик,2 в смт. Куйбишево, Бахчисарайського району.
Позивач за зустрічним позовом посилаючись на те, що договір оренди спірних приміщень є пролонгованим відповідно до пункту 2.1 договору, просив суд першої інстанції визнати за ним право на оренду нежилих приміщень за адресою: вул. Річний тупик, 2 смт. Куйбишево Бахчисарайського району строком до 17 травня 2010 року згідно умовам договору №20 від 17 травня 2004 року, визнати вищевказаний договір укладеним 17 травня 2004 року та зобов'язати відповідача виконувати його належним чином у відповідності з пунктами договору в частині строку дії договору.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Оскільки спірні правовідносини виниклі з приводу оренди майна, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України .
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір оренди (найму) укладається на строк, встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є орендарем спірних приміщень, розташованих за адресою: вул. Річний тупик, 2 смт. Куйбишево, Бахчисарайського району на підставі договору оренди №20 від 17 травня 2004 року.
У відповідності з пунктом 2.1 договору договір вважається укладеним з дня його підписання та діє протягом п'яти років, тобто до 17 травня 2009 року. Якщо ні одна із сторін за тиждень до закінчення строку дії договору не заявить про його припинення - договір є пролонгованим на тих же умовах.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим па строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, якщо проти цього не заперечує орендодавець - в даному випадку Куйбишевська селищна рада.
16 березня 2009 року, та повторно 20 травня 2009 року, 15 червня 2009 року Куйбишевською селищною радою направлено на адресу відповідача за первісним позовом листи з вимогою повернути приміщення, розташовані за адресою: вул. Річний тупик, 2 смт. Куйбишево, Бахчисарайського району та повідомлено його про проведення конкурсу на право оренди комунального майна.
Зазначені листи отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 14, 19, 23), однак спірні приміщення Куйбишевській селищній раді не повернуто.
Отже, на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Куйбишевська селищна рада попередила фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 про припинення договору оренди спірних приміщень у встановлений законом строк.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути і орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Таким чином, оскільки строк договору оренди спірних приміщень №20, укладений між сторонами, закінчився 17 травня 2009 року та Куйбишевська селищна рада завчасно повідомила відповідача про припинення даного договору, судова колегія дійшов висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог заявника апеляційної скарги стосовно визнання за ним права на оренду спірних приміщень та визнання спірного договору дійсним до 17 травня 2014 року колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.
У відповідності до статті 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди №20, укладений між сторонами 17 травня 2004 року припинений 17 травня 2009 року.
Куйбишевською селищною радою неодноразово направлялися на адресу заявника листи з повідомленням про проведення конкурсу на право оренди комунального майна, розташованого за адресою: вул. Річний тупик, 2 смт. Куйбишево. Бахчисарайського району та необхідність подання відповідної заяви на участь у ньому.
Однак від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відповідної заяви до Куйбишевської селищної ради не надходило.
Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та дійшла до висновку, що підстав для визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 права на оренду спірного майна та визнання спірного договору продовженим до 17 травня 2014 року немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року у справі № 2-5/18-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
В.І. Гонтар