Постанова
Іменем України
08 квітня 2010 року Справа № 2-18/36-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Плута В.М.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 02.02.2010 у справі № 2-18/36-2010
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримелектромашторг" (Миколаївське шосе, 3км., місто Сімферополь, 95047)
до Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (Севастопольське шосе, 52, Гаспра, місто Ялта, 98660)
про стягнення 18376,66 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Кримелектромашторг" (позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 18376,66 грн., з яких 14329,90 грн. - сума основного боргу, 1012,32 грн. - сума пені, 1003,09 грн. - сума штрафу, 1787,74 грн. - сума річних, 243,61 грн. - сума інфляції.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач за договором поставки № 28 від 20.01.2009 виконав свої зобов'язання не в повному обсязі, сплативши лише 12000,00 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 14329,90 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 02.02.2010 у справі № 2-18/36-2010 позов задоволено.
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримелектромашторг" 14329,90 грн. заборгованості, 1003,09 грн. штрафу, 1787,74 грн. річних, 243,61 грн. інфляції, 173,64 грн. державного мита та 223,00грн. витрат на інформаційно-технічне забеспечення судового процесу, у частині стягнення пені у позові відмовлено.
Судове рішення обґрунтовано загальними нормами господарського та цивільного права, а саме: положенням статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, які регулюють договірні зобов'язання сторін, а також статями 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність боржника у вигляді пені, процентів річних та інфляційних витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дочірне підприємство "Санаторій " Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення суду першої інстанції від 02.02.2010 у частині стягнення штрафних санкцій, а саме індексу інфляції.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, зокрема при неналежному повідомлені відповідача про розгляд справи.
Крім того, Дочірне підприємство "Санаторій " Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" посилаючись на положення пункту 4.2. договору поставки № 28 від 20.01.2009, згідно з яким сторони домовились про відповідальність замовника у разі його прострочення, стверджує, що додаткові штрафні санкції стягнені за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2010 безпідставно.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Судове засідання було відкладено з 22.03.2010 на 08.04.2010. Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 змінено склад судової колегії, суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Плута В.М.
У судове засідання, призначене на 29.03.2010, представники сторін не з'явились, про час і місце справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю, оскільки явку сторін не визнано обов'язковою.
Перевіривши обставини справи на підставі статті 101 Господарського процессуального кодексу України, судова колегія встановила таке.
З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Кримелектромашторг" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (покупець) укладено договір поставки № 28 (а.с. 9).
Згідно з підпунктом 1.1 вищевказаного договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і сплатити товари, асортимент та ціна яких погоджена сторонами та вказана в накладних (специфікаціях постачальника).
Відповідно до підпункту 1.2 вищевказаного договору, протягом всього строку дії договору постачальник може неодноразово постачати, а покупець получати та оплачувати товар на умовах цього договору.
Як вбачається з накладних, що містяться в матеріалах справи (а.с. 14-19), а також з акту звірення взаєморозрахунків (а.с. 11), позивачем на виконання умов договору поставлено товар на суму 26329,90 грн., однак, відповідачем сплачено 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 290 від 15.07.2009 (а.с. 22). У зв'язку з чим заборгованість відповідача на поставлену позивачем продукцію склала 14329,90 грн.
Матеріалами справи також підтверджується та не заперечується сторонами у справі, що відповідачем було здійснено сплату в сумі 12000,00 грн. Також факт отримання відповідачем продукції підтверджується довіреностями серії ЯПП № 172214 від 31.07.2009 (а.с. 20) та ЯПП № 172246 від 12.09.2009 (а.с. 21).
Згідно з пунктом 4.2 договору передбачено, що товари постачаються на умовах передплати. За згодою постачальника, можлива відстрочка платежу, яка не повинна перевищувати 10 календарних днів, зі дня отримання товару.
Листом від 15.10.2009 вх. № 1198 позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату суми боргу у розмірі 14329,90 грн.(а.с. 10), а також акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 11).
30.10.2009 відповідач надіслав на адресу позивача лист вх. № 01/418, у якому просив відстрочити оплату згідно з актом звірки за придбаний товар у розмірі 14329,90 грн. до 15.11.2009, мотивуючи своїм тяжким фінансовим становищем (а.с. 12).
24.11.2009 позивач знову звернувся до відповідача з листом вх. № 1332, у зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату суми заборгованості до 15.11.2009, яким просив негайно перерахувати суму заборгованості 14 329, 90 грн., а у разі неотримання грошей до 27.11.2009, без додаткових нагадувань попередив про звернення до суду з позовом до суду про стягнення заборгованості, штрафних санкцій і судових витрат (а.с. 13).
У зв'язку з непогашенням відповідача заборгованості у добровільному порядку, Відкрите акціонерне товариство "Кримелектромашторг" звернулось до суду з даним позовом.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення заборгованості за договором поставки № 28 від 20.01.2009 у сумі 14 329,90 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач здійснював поставку товару 02.07.2009 на суму 17232,47 грн.(але сума заборгованості відповідача за поставку від 02.07.2009 складає 7887,94, у зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив дану суму), 02.07.2009 на суму 7887,84 грн., 09.07.2009 на суму 1466,95 грн. та 02.09.2009 на суму 4975,01 грн., що підтверджується копіями накладних (а.с.14-19).
Згідно з пунктом 4.2 договору № 28 від 20.01.2009 передбачено, що товари постачаються на умовах передплати. За згодою постачальника, можлива відстрочка платежу, яка не повинна перевищувати 10 календарних днів, зі дня отримання товару.
Зобов'язання з оплати за отриманий товар виникло у відповідача 13.07.2009, 13.07.2009, 20.07.2009 та 11.09.2009 відповідно.
Таким чином, відповідач прострочив виконання договірних зобов'язань на 2 дні, 143 дні, 138 днів та 85 днів.
Відповідно до пунктом 4.4. договору № 28 від 20.01.2009 поставки передбачено, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, зобов'язаний сплатити за час прострочки 36 % річних з простроченої суми, як плату за користування грошовими коштами.
Також судом першої інстанції правомірно стягнуто з 36% річних за період з 14.07.2009 по 05.12.2009 у сумі 1787,74 грн.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, судом першої інстанції правомірно стягуто з відповідача суму інфляції у розмірі 243,61 грн. за період з липня по жовтень 2009 року.
Відносно пені, судова колегія звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з пунктом 4.3. договору поставки № 28 від 20.01.2009 передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 (стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2921-III від 10.01.2002) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 4.3 договору поставки № 28 від 20.01.2009 вбачається, що сторони у договірному порядку узгодили саме верхню границю розміру відповідальності, яку може нести боржник - 0,5 %, який перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, тому пеня у розмірі 0,5 % не може бути стягнута з відповідача.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Такої згоди сторін, так і не досягнуто.
Судом пешої інстанції зроблений правильний висновок стосовно того, що оскільки фактично розмір пені, яка підлягає стягненню не визначений сторонами у договорі, то у суду відсутні правові підстави для її стягнення.
Судова колегія не може погодитися з доводами апеляційної скарги стосовно неправомірного стягнення суми штрафу з наступних підстав.
Види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з пунктом пунктом 4.3. договору № 28 від 20.01.2009, за прострочку більше тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної суми.
Відповідачем було порушено строк виконання своїх зобов'язань, але за поставку продукції за накладними № 10645 від 09.07.2009, № 10642 від 09.07.2009 та за накладними № 12841 від 02.09.2009, № 12842 від 02.09.2009, № 12840 від 02.09.2009 відповідач прострочив більш ніж на 30 днів.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача штраф у сумі 1003,09 грн.
14329,90 грн. (сума боргу) х 7% = 1003,09 грн.
Зазначені суми, на думку судової колегії, суд першої інстанції стягнув обґрунтовано.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги на підставі такого.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до названих вимог Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Згідно зі статтею 87 Господарського процесуального кодексу України(стаття 87 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2539-III від 21.06.2001, N 850-IV від 22.05.2003, N 1720-VI від 17.11.2009 ) рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо рішенням або ухвалою господарського суду відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у порядку, визначеному цією статтею.
Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2010, була відправлена 21.02.2010, що підтверджується штампом суду (а.с. 38 зворотній аркуш).
Відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2010, відповідач був належне повідомлений.
Таким чином доводи апеляційної скарги стосовно неналежності повідомлення є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому що не мають правового значення.
Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм процесуального права при правильному застосуванні норм матеріального права при повному та всебічному зясуванні обставин справи, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга на підставі вищенаведеного не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 02.02.2010 у справі № 2-18/36-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Підпис В.А. Лисенко
Судді Підпис В.М. Плут
Підпис В.С. Голик