Постанова
Іменем України
17 березня 2010 року Справа № 2-19/6277-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Остапової К.А.,
суддів Градової О.Г.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: Володавчук Ігор Йосипович, посвідчення № 235 від 27.05.2007, Голова, Республіканська в Автономній Республіці Крим Рада Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби;
відповідача: не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії ;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 11 грудня 2009 року у справі № 2-19/6277-2009
за позовом Республіканської в Автономній Республіці Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (вул. Р. Люксембург, 29, м. Сімферополь, 95000)
до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" (вул. Клочківська, 3, м. Харків, 61003)
в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії (вул. Українська, 11, м. Феодосія, 98100)
про розірвання договору та стягнення 42563,28 грн.
Республіканська в Автономній Республіці Крим Рада Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби звернулась з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк", в якому просить розірвати договори між Республіканською в Автономній Республіці Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії про розрахунково-касове обслуговування від 24 травня 2005 року та депозитне обслуговування № 24-2005 від 31 травня 2005 року, а також стягнути з відповідача 12563,28 грн. згідно з договором від 24 травня 2005 року, сплачених за платіжним дорученням № 166 від 21 травня 2005 року та 30000,00 грн. згідно з договором № 24-2005 від 21 травня 2005 року, сплачених за платіжним дорученням № 168 від 13 листопада 2009 року, а також пеню за прострочення платежів в сумі 638,45 грн., державне мито у розмірі 425,63 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року у справі № 2-19/6277-2009 позов Республіканської в Автономній Республіці Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії про розірвання договору та стягнення 42563,28 грн. задоволено.
Договір від 24 травня 2005 року б/н, укладений між Республіканською в Автономній Республіці Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії про розрахунково-касове обслуговування розірваний.
Договір банківського вкладу юридичної особи від 31 травня 2005 року № 24-2005, укладений між Республіканською в Автономній Республіці Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії розірваний.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії на користь Республіканської в Автономній Республіці Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби 12563,28 грн. та 30000,00 грн., а також пеню за прострочення платежів у розмірі 638,45 грн., державне мито у розмірі 425,63 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
28 грудня 2009 року господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року у справі № 2-19/6277-2009.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції у частині стягнення пені у розмірі 638,45 грн. та просить зменшити розмір державного мита.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року у справі № 2-19/6277-2009 прийняте з порушенням норм матеріального права, без належної оцінки усіх доказів, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Заявник апеляційної скарги не погодився з рішенням суду в частині стягнення пені в розмірі 638,45 грн. яка була нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів з 13 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року, введеного постановою Правління Національного банку України № 543 від 10 вересня 2009 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового становища Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк".
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 03 березня 2010 року.
Однак, у зв'язку з терміновим відрядженням головуючого судді Остапової К.А. судова колегія ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року перенесла розгляд даної справи на 17 березня 2010 року.
У судове засідання. призначене на 17 березня 2010 року, Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-Промисловий Банк в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії явку представника не забезпечило, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином та своєчасно.
Від відповідача телеграмою до суду надійшло клопотання про розгляд справи без представника Банку.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними документами в матеріалах справи, і не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
24 травня 2005 року між Республіканською в Автономній Республіці Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії укладений договір б/н на розрахунково-касове обслуговування.
Згідно з пунктом 1.1 цього договору банк здійснює обслуговування поточного рахунку клієнта № 260060133231 в український гривні, забезпечує комплексне банківське обслуговування, веде облік руху коштів на рахунку і проводить за дорученням клієнта усі розрахункові та касові операції.
Відповідно до пункту 9.1 вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє на протязі невизначеного терміну. У разі закриття поточного рахунку клієнта у банку зобов'язання сторін за цим договором припиняються і договір вважається розірваним.
31 травня 2005 року між Республіканською в Автономній Республіці Крим Радою Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби та Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії укладений договір № 24-2005 банківського вкладу юридичної особи.
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору вкладник шляхом перерахування з власного поточного рахунку розміщує, а банк приймає грошові кошти в сумі 30000,00 грн. у валюті (гривні) на вкладний (депозитний) рахунок № 261030133231 на строк з 31 травня 2005 р. по 31 серпня 2005 року.
Відповідно до пункту 5.1 вказаний договір набуває чинності з моменту зарахування суми вкладу та діє до дня остаточного розрахунку за вкладом.
13 листопада 2009 року позивачем було надано відповідачу платіжні доручення № 166 і № 168 на суму відповідно 12563,28 грн. і 30000,00 грн. по перерахуванню власних коштів до поточного рахунку в Відкритого акціонерного товариство "Райффайзен Банк Аваль".
Республіканська в Автономній Республіці Крим Рада Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби звернулась до відповідача з проханням достроково розірвати договір № 24-2005 від 31 травня 2005 року, закрити депозитний рахунок № 261030133231, гроші в сумі 30000,00 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок № 26000173139, Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-Промисловий Банк" листом № 1334 від 23 листопада 2009 року повідомило, що Постановою Правління Національного банку № 543 від 10 вересня 2009 року "Про призначення тимчасової адміністрації в ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" на період з 11 вересня 2009 року по 10 вересня 2010 року призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 11 вересня 2009 року по 10 грудня 2009 року.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, які стосуються тальки стягнення пені в розмірі 638,45 грн., яка була нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів з 13 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року, введеного постановою Правління Національного банку України № 543 від 10 вересня 2009 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового становища Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк", дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно із статтею 1075 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, № 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України), договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Відповідно до частини третьої статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року, № 2121-ІІІ, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про банки і банківську діяльність"), визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з пунктом 20.5, 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, зі змінами та доповненнями, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Відповідно до пункту 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року, № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року, № 2346-ІІІ, зі змінами та доповненнями, та пунктом 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідно до частини третьої статті 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно із статтями 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
У своїй позовній заяві позивач вимагає стягнення пені в розмірі 638,45 грн. за період з 13 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із статтею 85 вищезазначеного Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Відповідно до листа Департаменту безвиїзного банківського нагляду Національного Банку України від 11.09.2009 № 47-212/12348, Постановою Правління Національного банку України від 10 вересня 2009 року № 543 було призначено у Відкритому акціонерному товаристві "Інноваційно-Промисловий Банк" тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 11 вересня 2009 року до 10 вересня 2010 року та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 11 вересня 2009 року до 10 грудня 2009 року.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання відповідача перед позивачем щодо закриття поточного рахунку та перерахування залишку грошових коштів з нього виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Пунктом другім частини третьої статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Викладене свідчить, про те, що вказана норма не є правовою перешкодою для звернення особи до господарського суду за захистом свого порушеного права, однак протягом дії мораторію встановлена заборона на нарахування неустойки (штрафа, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання, чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.
Отже, судова колегія не погоджується з висновком першої інстанції в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" пені у розмірі 638,45 грн., нарахованої протягом дії мораторію з 13 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.
З врахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по цій справі підлягає частковому скасуванню, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 638,45 грн. належить відмовити.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини першої), 104 (пункт 4 частини першої), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" у місті Феодосії задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року у справі № 2-19/6277-2009 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежів в розмірі 638,45 грн.
3. Прийняти в цій частині нове рішення.
4. В задоволенні позовних вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" в особі Кримської філії на користь Республіканської в Автономній Республіці Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби пені за прострочення платежів в розмірі 638,45 грн. відмовити.
Головуючий суддя К.А. Остапова
Судді О.Г. Градова
З.Д. Маслова