"23" вересня 2010 р.Справа № 30/61-10-1540
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Ліпчанської Н.В.,
Разюк Г.П.,
При секретарі Подуст Л.В.,
(розпорядженням № 206/1 від 06.08.2010р. голови Одеського апеляційного господарського суду у даній справі колегію суддів у складі: Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф. замінено на колегію суддів у складі: М.А. Мирошниченко, Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф.; розпорядженням № 237 від 25.08.2010р. замінено суддю М.А. Мирошниченко на суддю Андрєєву Е.І.; розпорядженням № 296 від 22.09.2010р. суддю Мацюру П.Ф. замінено на суддю Разюк Г.П.)
за участю представника позивача - Новаковської С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2010р.
по справі № 30/61-10-1540
за позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7
про виселення та стягнення,
встановив:
У березні 2010 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі -Представництво) звернулося у господарський суд Одеської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 (надалі -ФОП ОСОБА_7) з вимогами про виселення останнього з не житлового приміщення, підвалу, загальною площею 49,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Канатна, 132 та стягнення 1507,47 грн. заборгованості по орендній платі, 117,84 грн. пені та 410,96 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням.
Заявою від 16.04.2010р. Представництво уточнило позовну заяву. Просило стягнути з відповідача 1507,47 грн. заборгованості по орендній платі, 134,65 грн. пені та 480,25 грн. плати за фактичне користування приміщенням.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2010р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_7 на користь Представництва 1507,47 грн. заборгованості з орендної плати, 134,65 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 157,34 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні решти позову відмовлено.
Представництво, не погоджуючись з рішенням, оскаржило його в апеляційну інстанцію. Посилаючись на порушення норм матеріального права в частині відмови у стягненні плати за фактичне користування приміщенням, просить його в цій частині скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Свідченням тому є копії реєстрів на відправку рекомендованої пошти з повідомленням за 12.08.2010р. та за 08.09.2010р., відповідно до яких Одеським апеляційним господарським судом 12.08.2010р. та 08.09.2010р. направлена ФОП ОСОБА_7 поштова кореспонденція. Оскільки відповідач про причини неявки суд не сповістив, додаткових документів не надавав, тому судова колегія вирішила розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та, що встановлено місцевим судом, 26.12.2006р. між Представництвом (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (Орендар) був укладений договір № 510/ф/3 оренди нежитлового приміщення. За умовами даного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування для розміщення пункту по ремонту одягу не житлове підвальне приміщення загальною площею 49,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 132.
Строк дії договору визначений з 26.12.2006р. по 26.06.2007р.(п.1.2).
Відповідно до розділу 2 договору, яким сторони обумовили ціну та порядок проведення розрахунків, Орендар сплачує орендну плату, яка за перший місяць оренди складає 126,30 грн.(без ПДВ та інфляції) та за кожен наступний місяць оренди корегується на рівень інфляції за попередній місяць (п.2.2.).
До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою (п.2.3.).
Орендна плата сплачується щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності (п.2.4.).
За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п.5.2.).
У разі невнесення Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством (п.5.3.).
У випадку припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення (п.4.10.).
Вступ Орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням відповідного розпорядження про передачу в оренду не житлового приміщення, договору оренди та акта приймання-передачі вказаного приміщення (п.7.12).
В зв'язку з несплатою Орендарем орендної плати, Представництво звернулось до ФОП ОСОБА_7 з Повідомленням № 01-15/28 від 23.01.2010р., яким сповістило Орендаря про відмову від договору оренди та запропонувало останньому у строк до 15.02.2010р. передати об'єкт оренди Орендодавцю по акту приймання-передачі та оплатити 1408,17 грн. заборгованості по орендній платі, яка утворилася станом на 21.01.2010р., та 75,91 грн. пені (а.с.16-17). Як вбачається з поштового повідомлення, ФОП ОСОБА_7 даний лист отримав 11.02.2010р.(а.с.15)
Вважаючи з 12.02.2010р. договір розірваним та пославшись на те, що ФОП ОСОБА_7 на лист не відповів, приміщення не передав, заборгованість та пеню не сплатив, Представництво звернулось до господарського суду з позовом, у якому просило виселити Орендаря з не житлового приміщення, підвалу, загальною площею 49,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Канатна, 132 та стягнути 1507,47 грн. заборгованості по орендній платі, 117,84 грн. пені та 410,96 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням.
В ході розгляду справи, 08.04.2010р. за Актом приймання-передачі Орендар повернув Орендодавцю об'єкт оренди, однак заборгованість по орендній платі та пеню ФОП ОСОБА_7 не сплатив.
Заявою від 16.04.2010р. Представництво уточнило позовну заяву. Просило стягнути з відповідача 1507,47 грн. заборгованості по орендній платі, 134,65 грн. пені та 480,25 грн. плати за фактичне користування приміщенням за період з 12.02.2010р по 08.04.2010р.(а.с.28-33).
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання договору позивачем, а саме, передача орендованого майна та невиконання його умов відповідачем по оплаті орендованого майна, а оскільки зобов'язання, на підставі приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд задовольнив позов в частині стягнення з ФОП ОСОБА_7 1507,47 грн. заборгованості з орендної плати.
Правомірний висновок суду й щодо задоволення вимог про стягнення 134,65 грн. пені, оскільки за вказаний позивачем період, за який він вимагав стягнути пеню та враховуючи п. 6 ст. 231 ГК України та п. 5.2 договору, сума пені складає саме 134,65 грн.
З даним висновком суду погоджується й апеляційна інстанція.
Вирішуючи позов в частині стягнення 480,25 грн. плати за фактичне користування приміщенням, місцевий суд виходив з того, що звертаючись з позовом, позивач підкреслював, що поняття „плата за фактичне користування” не є тотожнім поняттю „орендна плата” і зобов'язання по оплаті орендної плати припиняються з моменту припинення дії договору оренди, тобто, в даному випадку з 12.02.2010р. Плата ж за фактичне користування є платою за користування приміщенням у випадку, якщо орендних відносин вже не існує, а особа продовжує займати приміщення. А оскільки, відповідно до п.4.10 Договору сторони домовилися що у випадку припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання Договору Орендар сплачує саме орендну плату по день підписання акту приймання-передачі, а не плату за фактичне користування приміщенням, яка Договором не передбачена, тому місцевий суд відмовив у цій вимозі позивачу.
Однак з такими висновками суду не може погодитись судова колегія.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 795 ЦК України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як зазначено, умовами договору оренди № 510/ф/3 від 26.12.2006р. передбачено, що у випадку припинення дії даного договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання, Орендар повинен сплатити орендну плату по день підписання акта приймання -передачі приміщення.
Такий акт приймання -передачі приміщення сторонами було підписано 08.04.2010р., в зв'язку з чим відмова місцевого суду у стягненні з відповідача 480,25 грн. плати за фактичне користування приміщенням за період з 12.02.2010р. по 08.04.2010р. року є неправомірною.
З огляду на вищезазначене, а також на те, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судова колегія, перевіривши правильність нарахування позивачем суми, в даній частині скасовує рішення та приймає нове, яким позов про стягнення 480,25 грн. плати за фактичне користування приміщенням задовольняється.
Враховуючи часткове скасування рішення та постановлення в цій його частині нового, яким позовні вимоги задовольняються, рішення місцевого суду змінюється, відповідно, й в частині стягнення витрат по оплаті держмита та ІТЗ судового процесу, а саме, з 102,00 грн. витрат по оплаті держмита до 187,00 грн. та з 157,34 грн. витрат на ІТЗ судового процесу до 236,00 грн.
На підставі викладеного, та, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2010р. у справі № 30/61-10-1540 частково скасувати, а саме в частині відмови у позові про стягнення плати за фактичне користування приміщенням. Позов в цій частині задовольнити, стягнувши з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 р/р 37326027001909 в УДК в Одеській області, МФО 328011, код ЗКПО 26302595) плату за фактичне користування приміщенням у сумі 480,25 грн.
Рішення в частині стягнення витрат по оплаті держмита та ІТЗ судового процесу змінити, стягнувши з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 р/р 37326027001909 в УДК в Одеській області, МФО 328011, код ЗКПО 26302595) 187,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу
В іншій частині рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: Н.В. Ліпчанська
Г.П. Разюк
Постанова підписана 24.09.2010р.