"21" вересня 2010 р.Справа № 23/91-09-2506
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Суддів: Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
За участю представників сторін:
Від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № ВРА№879913, дата видачі : 07.09.10;
Від ВАТ "Кредитпромбанк" - Кушніренко Н.О., довіреність № 796, дата видачі : 22.11.07;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2010 р.
по справі № 23/91-09-2506
за позовом: відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк”
до товариства з обмеженою відповідальністю „СВТ-КО”
про стягнення 1396132,89 грн.
Згідно розпорядження заступника голови Одеського апеляційного господарського суду
П.Ф. Мацюри № 266 від 06.09.2010р.склад судової колегії змінено.
13 липня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»(далі -ВАТ «Кредитпромбанк») звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко»(в подальшому -ТОВ «СВТ-Ко») про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/17/07-К від 17.09.2007 р. в сумі 1 396 132,89 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.02.2010 р. (головуючий суддя Степанова Л.В., судді: Горячук Н.О., Смелянець Г.Є.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. З ТОВ «СВТ-Ко»на користь позивача стягнуто 625 001 грн. заборгованості за кредитом, 624 999 грн. заборгованості несплаченого в строк кредиту, заборгованість за відсотками за період з 26.02.2009 р. по 19.06.2009 р. -113 767,12 грн., заборгованість за відсотками в період з 20.06.2009 р. по 30.06.2009 р. -8287,67 грн., 24 078,10 грн. пені, а також 13 961,33 грн. держмита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить його скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення були порушені його права як майнового поручителя, так як у забезпечення зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачем та апелянтом був укладений іпотечний договір № 0607/17/І01/07-к, згідно якого ОСОБА_2 в іпотеку була надана земельна ділянка площею, 0,250 га. Скаржник вказує на те, що позивач вже реалізував своє право на стягнення, тому що в матеріалах справи є виконавчий напис, що є самостійним виконавчим документом, що виключає можливість провадження у цій справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк»вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, вказує на те, що позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке саме й здійснюється на підставі виконавчого напису.
Представник ТОВ „СВТ-КО” в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, про причини неявки суд не вовідомив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
17 вересня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № 07/17/07-к, за умовами якого ПАТ «Кредитпромбанк»надало ТОВ «СВТ-Ко»кредит в сумі 1 500 00 грн. зі строком повернення до 16.09.2009 р. згідно з графіком повернення кредитних коштів та зі сплатою процентної ставки у розмірі 17 % річних.
Додатковою угодою від 17.12.2008 р. сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитом з 17.12.208 р. буле становити 22 % річних.
В забезпечення кредитного договору між позивачем та гр. ОСОБА_2 17.09.2007 р. був укладений іпотечний договір № 0607/17/101/07-к, предметом якого є земельна ділянка площею 0,250 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «СВТ-Ко»належним чином не виконало, з 26.02.2009 р. відповідач перестав виконувати зобов'язання щодо своєчасності сплати кредиту згідно із встановленим графіком та відсотків за користування кредитними коштами, чим порушив п. 3.4.3 кредитного договору, пункт 2 Додаткової угоди від 17.12.2008 р.
Згідно з п. 3.4.9 кредитного договору та п. 2 додаткової угоди від 17.12.2008 р. у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами, та/або комісією, встановленою у п. 2.6. цього договору, відповідач зобов'язався сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивачем 29.05.2009 р. листом за № 1959/07-003925-001 направлялась вимога про погашення заборгованості, яка залишена ТОВ «СВТ-Ко»без відповіді.
За розрахунками позивача, не спростованими ТОВ «СВТ-Ко»сума заборгованості відповідача становить: 625 001 грн. заборгованості за кредитом, 624 999 грн. заборгованості несплаченого в строк кредиту, заборгованість за відсотками за період з 26.02.2009 р. по 19.06.2009 р. -113 767,12 грн., заборгованість за відсотками в період з 20.06.2009 р. по 30.06.2009 р. -8287,67 грн., 24 078,10 грн. пені.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Кредитпромбанк»у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «СВТ-Ко»свої зобов'язання за кредитним договором не виконані, доказів погашення заборгованості не надано.
Однак з цими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може.
Згідно з п. 4.1. іпотечного договору № 0607/17/101/07-к від 17.09.2007 р., укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк»та гр. ОСОБА_2, за яким останній виступив майновим поручителем ТОВ «СВТ-Ко»за виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 07/17/07-к від 17.09.2007 р., за рахунок майна, що є предметом іпотеки, позивач має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку з про строчкою виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на предмет іпотеки, пов'язаними із утриманням та збереженням майна, його страхуванням, та інші витрати, обумовлені виконанням цього договору. Пунктом 4.2. договору передбачено, що ПАТ «Кредитпромбанк»набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення ТОВ «СВТ-Ко»умов кредитного договору.
За змістом п. 4.5. іпотечного договору реалізація предмета іпотеки здійснюється позивачем самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу з третіми особами, а у разі звернення стягнення на підставі рішення суду, або виконавчого напису -в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку»У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
З матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2009 року Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, винесено виконавчий напис, зареєстрований за номером 8320, за яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,250 га, розташовану в АДРЕСА_1 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна задовольнити вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»у вигляді: 1 250 000 грн. заборгованості по кредиту, 8287,67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 20.06.2009 р. по 30.06.2009 р., 113 767,12 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 26.02.2009 р. по 19.06.2009 р., пені в розмірі 24 078,10 грн., а всього до стягнення -1 406 132,89 грн.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат»визначено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»
В силу вимог п. 4 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий напис є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції від 06.08.2009 р. відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 8320, виданого 09.07.2009 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу про стягнення на земельну ділянку площею 0,250 га, що належить гр. ОСОБА_2
24.02.2010 р. ПАТ «Кредитпромбанк»знову звернувся до виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса та постановою державного виконавця відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції від 01.03.2010 р. відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 8320, виданого 09.07.2009 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу про стягнення на земельну ділянку площею 0,250 га, що належить гр. ОСОБА_2
Статтею 4 України «Про виконавче провадження»передбачено, що звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішень, який згідно ст. 50 названого Закону полягає в арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації майна.
Таким чином, здійснення виконавчих дій може призвести до того, що предмет іпотеки буде вилучено у гр. ОСОБА_2 та реалізовано органом державної виконавчої служби за виконавчим написом нотаріуса в рахунок задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк».
Зазначені обставини, як помилково стверджує апелянт, не є підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України або його зупинення на підставі ст. 79 ГПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування рішення суду або іншого органу, яким би було вирішено спір, що розглядається у даній справі. Таких повноважень нотаріусу не надано.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ч. ч. 1 - 3 ст. 16 ЦК України).
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
В статті 18 ЦК України унормований порядок захисту цивільних прав нотаріусом, виконавчий напис якого, вчинений на борговому документі, є виконавчим документом нарівні з рішенням суду.
Оскільки позивач звернувся за захистом цивільного права до нотаріуса, який вчинив виконавчий напис на іпотечному договорі, і за цим виконавчим написом було порушене виконавче провадження, наслідком якого може бути реалізація предмета іпотеки й фактично задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк»щодо заборгованості по кредитному договору, у даній справі йде мова про намагання позивача двічі, в один і той же спосіб - примусове виконання обов'язку в натурі, стягнути з відповідача борг за одними і тими самими борговим документами, враховуючи, що Закон України «Про виконавче провадження»та інше законодавство України не містять положень про автоматичне припинення виконавчого провадження, порушеного за виконавчими написами нотаріуса, у зв'язку з винесенням рішення суду про стягнення заборгованості. Тобто, позивачем не доведено порушення його права на стягнення заборгованості, яке реалізоване іншим шляхом, а також те, що сума заборгованості, яка вимагається за даною справою, не погашена внаслідок здійснення виконавчого провадження. При цьому, реалізація цього способу захисту може зашкодити апелянту з приводу реалізації його права пред'явлення регрес них вимог до ТОВ «СВТ-Ко».
Судова колегія відмічає, що після примусової реалізації в порядку виконавчих дій згідно з Законом України «Про виконавче провадження»та при недостатності цих коштів, позивач має право звернення до господарського суду до відповідача з позовом про стягнення непокритої, внаслідок реалізації предмета іпотеки, заборгованості.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, з винесенням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кредітпромбанк» слід відмовити у повному обсязі..
Керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
Апеляційну скаргу гр. ОСОБА_2 задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2010 р. по справі № 23/91-09-2506 -скасувати, в позові відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(01014, м. Київ, б-р Дружби народів, 38, ідентифікаційний код 21666051) на користь гр. ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 7052,05 грн. держмита за апеляційний розгляд справи.
Накази доручити видати господарському суду Одеської області.
Наказ, виданий господарським судом Одеської області 05.03.2010 р. за № 23/91-09-2506 -вважати таким, що втратив чинність.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повний текст постанови підписано 23.09.2010р.