донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.09.2010 р. справа №37/12пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Алєєвої І.В.
суддівВеличко Н.Л. , Москальової І.В.
секретар судового засідання Кобзар М.В.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідачів:
від третьої особи:
Прокурор:ТОВ "Інститут науково-педагогічної та виробничої інфрастроктури" - не з'явився
РВФДМ України по Донецькій області -Нікульська А.О. -по дов. №113 від 28.12.2009 року
ДПА -не з'явився
Донецький обласний центр зайнятості -Шапуваленко М.В. -по дов. № 07-4478 від 22.12.2009року
ГУ ПФУ -не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області
на ухвалу господарського суду: Донецької області
від:13.07.2010 року
по справі:№ 37/12пд ( головуючий суддя Попков Д.О., судді: Іванченкова О.М., Левшина Г.В.)
за позовом:Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області
до відповідачів:
треті особи:
за участю прокурора1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури" м. Слов'янськ Донецької області
2.Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області м. Донецьк
1. Донецька податкова адміністрація в Донецькій області м. Донецьк
2.Донецький обласний центр зайнятості
3.Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області м. Донецьк
Прокурор м. Слов'янська в порядку ст. 29 ГПК України ( відповідно до повідомлення №1704 від 17.06.2010 року 28арк. 3т. справи)
про:визнання договору купівлі-продажу №3424 від 28.05.1999р. недійсним
Слов'янська міська рада м. Слов'янськ Донецької області звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури" м. Слов'янськ Донецької області, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області м. Донецьк, за участю третіх осіб - Донецької податкової адміністрації в Донецькій області м. Донецьк, Донецького обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області м. Донецьк та Прокурора м. Слов'янська, який вступив у розгляд справи в порядку ст. 29 ГПК України про визнання договору купівлі-продажу №3424 від 28.05.1999р. недійсним.
Ухвалою місцевого господарського суду від 20.01.2010 року було порушено провадження у справі №37/12пд.
Ухвалами господарського суду Донецької області розгляд справи неодноразово відкладався з 08.02.2010р. на 22.02.2010р., з 22.02.2010р. на 09.03.2010 р., з 09.03.2010р. на 22.03.2010р., з 22.03.2010р. на 31.03.2010р.,з 31.03.2010 р. на 21.04.2010 р. з одночасним продовженням строку розгляду справи за клопотанням сторін до 22.04.2010р., з 21.04.2010р. на 13.05.2010р., з 13.05.2010р. на 01.06.2010р., з 01.06.2010р. на 29.06.2010р., з 29.06.2010р. на 13.07.2010р.
13 липня 2010 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява №0101-12/869 від 13.07.2010р. про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури" м. Слов'янськ в банківських установах.
Ухвалою від 13.07.2010 року у справі №37/12пд господарський суд Донецької області (головуючий суддя Попков Д.О., судді: Іванченкова О.М., Левшина Г.В.) відмовив в задоволенні заяви Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області про вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на ст.66, ст.67 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач висував вимоги про вжиття заходів забезпечення позову, які юридично неспроможні та доказово недоведені.
Слов'янська міська рада м. Слов'янськ Донецької області, з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 13.07.2010 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову скасувати, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури" м. Слов'янськ Донецької області в банківських установах.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на те, що господарський суд першої інстанції належним чином не дослідив усіх суттєвих обставин справи, що призвели до прийняття хибної ухвали.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року в порядку ст.29, ст.115 ч.5, ст.117 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-УІ, рішення зборів суддів Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2010 року призначено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Москальова І.В.) по розгляду апеляційної скарги Слов'янська міська рада м. Слов'янськ Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.07.2010 року у справі № 37/12пд.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.44, ст.811, ст.99, ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор, сторони у справі та треті особи про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.
Донецький обласний центр зайнятості надав відзив на апеляційну скаргу № 07-3187 від 20.09.2010 року, в якому проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає ухвалу господарського суду такою, що відповідає нормам чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. В судовому засіданні представник фонду висловився на підтримку доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Повноважний представник Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області м. Донецьк також проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечував, оскільки вважає ухвалу господарського суду першої інстанції такою, що відповідає нормам чинного законодавства, просить ухвалений судовий акт господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Прокурор, скаржник, ТОВ "Інститут науково-педагогічної та виробничої інфрастроктури", Донецька податкова адміністрація в Донецькій області м. Донецьк, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області м. Донецьк не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі їх представників у судовому засіданні апеляційної інстанції. Ніяких додаткових документів та клопотань на адресу суду на час розгляду справи не надійшло.
Вислухавши думку присутніх представників, судова колегія дійшла висновку, що відсутність вищевказаних представників не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Заявником апеляційної скарги оскаржується ухвала про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.
Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Порядок винесення ухвал щодо забезпечення позову регламентовано приписами ст.67 ГПК України, яким передбачено що ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
В ст.106 ГПК України (зі змінами та доповненнями згідно із Законом України від 07.07.2010 №2453-У) передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду щодо забезпечення позову.
За своєю правовою природою ухвала про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову є ухвалою щодо питань забезпечення позову.
Відповідно до статті 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року є, зокрема, здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року та положень Господарського процесуального кодексу України усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів на засадах змагальності і рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основний Закон України -Конституція встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов'язком якої є їх утвердження і забезпечення (частина друга статті 3); права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55).
Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону.
Забезпечення державою апеляційного оскарження судових актів згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження в апеляційному порядку є ухвала місцевого господарського суду від 13.07.2010 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову та підстави їх застосування передбачені розділом Х Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може стати на заваді виконання рішення суду. Це припущення повинно бути підтверджено посиланнями на фактичні обставини, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Заходами забезпечення позову відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України є накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду України зазначає, що процесуальним законом визначено обов'язок заявника обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, звертаючись з позовною заявою позивач не висував жодних грошових вимог до Відповідача 1 та взагалі будь-яких майнових вимог, які (вимоги) передбачали б необхідність (у разі задоволення) вчинення певних дій на виконання судового рішення у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" відносно майна та грошових коштів Відповідача.
Оскільки серед предмету позову відсутні вимоги майнового характеру із конкретно визначеним розміром у грошовому еквіваленті, останнє об'єктивно унеможливлює застосування запропонованого позивачем способу забезпечення позову.
При цьому, п. 6.1. Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.94 р. N 02-5/611 роз'яснено, що арешту підлягають лише грошові кошти і в межах розміру суми позову і можливих судових витрат, а накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством взагалі не передбачене.
З такого, господарський суд дійшов вірного висновку, з чим погоджується судова колегія, що запропонований позивачем виду забезпечення позову не відповідає приписам ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 2 ст. 104, ст.106 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, в даному випадку -ухвали, лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення ( ухвали).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції винесена законна ухвала, в зв'язку з чим ухвала господарського суду Донецької області від 13.07.2010 року у справі №37/12пд про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову залишається без змін.
Результати апеляційного провадження у справі № 37/12пд оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.50-51, ст. 53, ст.69, ст. 811, ст.ст.91-93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.07.2010 року у справі № 37/12пд - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 13.07.2010 року у справі № 37/12пд - залишити без змін.
Головуючий І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
І.В. Москальова
Повний текст постанови складено 23.09.2010р.
Надруковано 11пр.: прокурору-2пр.,позивачу-1пр., відповідачам-2пр., третім особам- 3пр., у справу -1пр., ДАГС-1пр., ГСДО-1пр.