23.09.2010 Справа № 13/169-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. у справі №13/169-10
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3,
м. Дніпропетровськ
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 164 107 грн. 32 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 3% річних у сумі 17 899,66 грн, інфляційні витрати у сумі 145 056,83 грн, витрати на сплату державного мита в сумі 1 629,57 грн, витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 112,22 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Але, згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита із апеляційних скарг і касаційних скарг на рішення та постанови встановлюються в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви до розгляду спору в першій інстанції, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, скаржник повинен був сплатити суму державного мита у розмірі 814, 78 грн, тоді як згідно з квитанцією №36 від 10.09.2010р. ним сплачено 50, 00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Також, апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові, оскільки згідно зі статтею 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього кодексу.
Оскаржуване рішення прийняте 27.08.2010р, строк на оскарження рішення сплинув - 06.09.2010р, але згідно вказаної скаржником дати на апеляційній скарзі вона була виготовлена ним і підписана тільки 10.09.2010р, тобто після закінчення встановленого законом строку на оскарження.
Незважаючи на це, скаржник ні в апеляційній скарзі, ні в окремому клопотанні не ставить питання про відновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Таким чином, апеляційна скарга фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись пунктами 3, 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Відмовити фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 в прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. і повернути її скаржнику без розгляду.
Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга б/н від 10.09.2010р. з додатками на 5 аркушах, в тому числі квитанція №36 від 10.09.2010р.
Головуючий Л.В.Чоха
Судді: Л.О. Чимбар
І.В. Тищик