20 вересня 2010 року м. Черкаси Справа №17/1433
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:
позивача -Мошковська Є.М. - по довіреності,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1433
за позовом дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Пан Маркет»
простягнення 24 324,31 грн.,
Дочірнє підприємство «Лакталіс-Україна»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Маркет»(далі-відповідач) 24 324,31 грн. заборгованості.
Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 2189/10В від 01 лютого 2010 року.
В судовому засіданні 07.09.2010 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якому зазначено, що станом на 15.04.2010 року (а.с.77) місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Сміла, вул. Блюхера, буд. 6).
На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 21.07.2010 року про порушення провадження у справі, від 07.09.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.08.2010 року, проте він без поважних причин в судові засідання 07.09.2010 року та 20.09.2010 року не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якими якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, справа підлягає розгляду по суті з прийняттям відповідного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 2189/10В від 01 лютого 2010 року, за умовами пункту 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язується поставляти відповідачу (покупцю) у вказану ним торгову точку і /або склад відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти і оплачувати продукцію, вказану в товарно-транспортних накладних (далі-продукцію) на умовах, вказаних даним договором. Всі суттєві умови договору, які неможливо погодити у момент його підписання, сторони погоджують у товарно-транспортних накладних (далі-ТТН), які є невід'ємною частиною даного договору і є доказом виконання або неналежного виконання умов даного договору. Під продукцією, мається на увазі продукція ТМ „Президент”, ТМ „Дольче”, ТМ „Лактонія” і ТМ „Білосвіт”, ТМ „Фанні”, ТМ „Імен+” та інші торгові марки (що знаходяться в Прайс-листі), які знаходяться на складі позивача і які можуть бути продані відповідачу на умовах, що дозволяють зберегти її якість, з огляду на географічне місцезнаходження відповідача і сферу його діяльності.
Відповідно до пункту 2.3. договору відповідач зобов'язується чітко і своєчасно проводити оплату продукції на умовах передоплати.
Сторонами була підписана додаткова угода № б/н від 01 лютого 2010 року до договору поставки № 2189/10В від 01 лютого 2010 року (а.с.10), якою пункт 2.3. викладено у наступній редакції: покупець зобов'язується чітко і своєчасно проводити оплату продукції на умовах відстрочки не більше 7 (семи) календарних днів з моменту виписки ТТН на продукцію.
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки № 2189/10В від 01 лютого 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 24 994,45 грн., що підтверджується товарними накладними: № 23200892 від 13.03.2010 року, № 23300760 від 13.03.2010 року, № 25300885 від 13.03.2010 року, № 25300892 від 15.03.2010 року, № 27800891 від 15.03.2010 року, № 27800894 від 15.03.2010 року, № 29000887 від 15.03.2010 року, № 23200916 від 16.03.2010 року, № 23200920 від 16.03.2010 року, № 23200921 від 16.03.2010 року, № 25300931 від 16.03.2010 року, № 23200945 від 17.03.2010 року, № 25300948 від 17.03.2010 року, № 27800915 від 17.03.2010 року, № 27800916 від 17.03.2010 року, № 27800917 від 17.03.2010 року, № 23200955 від 18.03.2010 року, № 23300797 від 18.03.2010 року, № 25300971 від 18.03.2010 року, № 25300984 від 19.03.2010 року, № 23200989 від 20.03.2010 року, № 23300823 від 20.03.2010 року, № 25301005 від 20.03.2010 року, № 27800963 від 20.03.2010 року, № 27800964 від 20.03.2010 року, № 25301027 від 22.03.2010 року, № 28800946 від 22.03.2010 року, № 29000974 від 22.03.2010 року, № 23201016 від 23.03.2010 року, № 23201019 від 23.03.2010 року, № 23201021 від 23.03.2010 року, № 23300854 від 23.03.2010 року, № 27800992 від 23.03.2010 року, № 27801015 від 24.03.2010 року, № 27801016 від 24.03.2010 року, № 23201050 від 25.03.2010 року, № 23201052 від 25.03.2010 року, № 23300882 від 25.03.2010 року, № 25301072 від 25.03.2010 року, № 25301088 від 26.03.2010 року, № 27801056 від 26.03.2010 року, № 27801058 від 26.03.2010 року, № 27801065 від 26.03.2010 року (а.с.21-63).
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в додатковій угоді № б/н від 01 лютого 2010 року до договору поставки № 2189/10В від 01 лютого 2010 року в пункті 2.3. договору встановили, що відповідач зобов'язується чітко і своєчасно проводити оплату продукції на умовах відстрочки не більше 7 (семи) календарних днів з моменту виписки ТТН на продукцію.
Факт часткової відмови від товару або його повернення судом не встановлено.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по вищевказаним видатковим накладним по кожній окремо.
Проте як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов'язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, його заборгованість станом на 30.04.2010 року складає 24 324,31 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с.16-20), тому суд задовольняє позов повністю.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 243,24 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути позивачу сплачене у більшому розмірі державне мито в сумі 0,01 грн. згідно платіжного доручення № 6273 від 29.06.2010 року.
Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Маркет» (Черкаська обл., м. Сміла, вул. Блюхера, буд. 6, п/р 26007210070553 в ПАТ «Прокредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 36292152) на користь дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»(юридична адреса: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; фактична адреса: м. Київ, вул. Естонська, буд. 120, п/р 26002002429000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 25593656) -24 324,31 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 243,24 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути позивачу сплачене у більшому розмірі державне мито в сумі 0,01 грн. згідно платіжного доручення № 6273 від 29.06.2010 року. Видати довідку.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 20.09.2010 року.