Рішення від 21.09.2010 по справі 67/22-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 67/22-10

вх. № 7239/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Кравченко К.П. за довіреністю № 6/16-02 від 16.02.2010 р.,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс", м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 11736,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Харків" про стягнення заборгованості за договором № 209/07; 06-ГЛ-071120/2 від 20.11.2007 р. в сумі 11736,72 грн., а також витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за договором № 209/07; 06-ГЛ-071120/2 від 20.11.2007 р. він виконав у повному обсязі та поставив відповідачу товар на суму 38826,72 грн., однак відповідач в порушення умов вказаного договору розрахувався за отриманий товар частково в сумі 27090,00 грн., у зв"язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 11736,72 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 серпня 2010 року о 11:30 годині.

30.08.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав витребувані документи (вх. № 17653), а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.08.2010 р. стосовно відповідача; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.08.2010 р. стосовно позивача; копію наказу № 29/О від 16.08.2010 р.; копію наказу № 26/О від 18.04.2006 р.; копію наказу № 16/О від 14.08.2009 р. про призначення Кривого Миколи Петровича - генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс"; копію довідки за підписом головного бухгалтера про поточні рахунки у фінансових установах банку стосовно позивача, проте не в повному обсязі.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2010 р. підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 30.08.2010 р. не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 12 серпня 2010 року. документів не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 30.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 21.09.2010 р. о 10:00 годині.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2010 р. наполягав на заявлених позовних вимогах та просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 209/07; 06-ГЛ-071120/2 від 20.11.2007 р. в сумі 11736,72 грн., а також витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2010 р. не з'явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 12.08.2010 р. та від 30.08.2010 р. документів не надав та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалами суду від 12.08.2010 р. та від 30.08.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

20.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Харків" (відповідач по справі) був укладений договір № 209/07; 06-ГЛ-071120/2, у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (надалі - товар) у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов"язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (додаток до даного договору).

Згідно п. 2.1. договору постачальник (позивач) зобов"язується поставляти товар на умовах DDP (пункт поставки - м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7) Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року.

Відповідно до п. 2.2. договору поставка товара здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником (позивачем) до виконання замовлень покупця (відповідача).

Згідно п. 2.1.1. договору зобов"язання постачальника (позивача) з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю (відповідачу) товару та його приналежностей, підписання сторонами оформленої належним чином накладної, товарно-транспортної накладної та ін. та передачі покупцю (відповідачу) податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених п. 4.5. даного договору, оформлених згідно вимог чинного законодавства та цього договору.

Відповідно до п. 6.1. договору здача-прийняття товару здійснюється в пункті поставки, визначеному в пункті 2.1. даного договору.

Згідно п. 6.2. договору під час здачі-приймання товару постачальник (позивач) надає покупцеві (відповідачу) підписану постачальником (позивачем) накладну на товар.

Відповідно до п. 6.6. договору повноваження представників покупця (відповідача) на здійснення та оформлення здачі-прийняття товару в пункті поставки можуть підтверджуватися відповідною довіреністю.

Згідно п. 7.1. договору ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток до даного договору) у національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 7.2. договору ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення покупця (відповідача), накладних на товар та актів про виявлені недоліки товару, які підтверджують кількість фактично прийнятого покупцем (відповідачем) товару, поставленого постачальником (позивачем) згідно даного договору.

Згідно п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2008 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобов"язань, що виникли протягом його дії.

Позивач свої зобов”язання за договором № 209/07; 06-ГЛ-071120/2 від 20.11.2007 р. виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на суму 38826,72 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1635 від 10.12.2007 р., № 438 від 11.03.2008 р., № 510 від 24.03.2008 р., № 974 від 04.06.2008 р., №1095 від 03.07.2008 р., № 1284 від 12.08.2008 р., № 1617 від 09.10.2008 р.

Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий товар розрахувався частково на суму 27090,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 26.12.2007 р., 09.01.2008 р., 30.01.2008 р., 20.02.2008 р., 05.03.2008 р., 19.03.2008 р., 02.04.2008 р., 12.02.2009 р., 24.03.2009 р., 14.07.2009 р., у зв”язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 11736,72 грн., що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 05.08.2010 р.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 11736,72 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Харків" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030, п/р 26006065159900 в ВАТ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, ідентифікаційний код 32745197, р/р 2600400017509 в філії ВАТ "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539) 11736,72 грн. - заборгованості, 117,37 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 21.09.2010 р.

справа № 67/22-10

Попередній документ
11352125
Наступний документ
11352127
Інформація про рішення:
№ рішення: 11352126
№ справи: 67/22-10
Дата рішення: 21.09.2010
Дата публікації: 30.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію