Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2010 р. Справа № 15/284-10
вх. № 7976/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Юрченко І.М. дов. №31/10 від 09.06.10р. відповідача - Зубрич Д.О. дов. №06/06 від 04.01.2010р.
розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ
до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків
про стягнення 356682,20 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 306228,84 грн. сума основного боргу, 29026,51 грн. пені, 15220,12 грн. інфляційних та 6206,73 грн. 3% річних за договором № 79/8/1-06/09-1824 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 30.10.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти заявлених позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
30.10.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ВАТ „Харківгаз” (Покупець) був укладений договір № 79/8/1-06/09-1824 на постачання природного газу. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність покупцю в 2009 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти природний газ та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в національній валюті України шляхом 100% попередньої оплати вартості оюсягів газу, запланованих для поставки, за п*ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачеві природний газ на протязі жовтня - грудня 2009 року на загальну суму 306228,84 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, лише частково оплатив поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого станом на час подачі позову до суду утворилась заборгованість в сумі 306228,84грн., яка до цього часу не сплачена.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 306228,84 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Частина перша статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.7.1. договору за несвоєчасну оплату за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. договору, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 29026,51 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 15220,12 грн. інфляційних витрат та 6206,73грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 3567 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, р/р 260393534 ВАТ "Інвестиційний банк" м. Київ, МФО 300506, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 306228,84 грн. - основного боргу, 29026,51 грн. - пені, 15220,12 грн. - інфляційних витрат, 6206,73 грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 3567,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний