Рішення від 15.09.2010 по справі 67/53-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 67/53-10

вх. № 7350/5-67

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Скоропльот І.П., Ноздріна Т.І. за довіреністю № б/н від 01.06.2010 р.,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-угорське підриємство "Тиса", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Піран"я ЛТД", м. Харків

про стягнення 8001,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-угорське підприємство "Тиса" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Піран"я ЛТД" про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 8001,60 грн., а також витрат по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-угорське підприємство "Тиса" (позивач) було поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Піран"я ЛТД" (відповідача) товар на загальну суму 10002,40 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2010 р., проте відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, оплативши 2000,80 грн., у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 8001,60 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 вересня 2010 року о 10:00 годині.

15.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заяву (вх. № 19371), в якій просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: довідку з ЄДРПОУ станом на 31.08.2010 р. стосовно позивача; витяг з ЄДРПОУ станом на 31.08.2010 р. стосовно відповідача; оригінал акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.08.2010 р.; посвідчену належним чином копію протоколу № 3 від 27.11.1998 р.; посвідчену належним чином копію довідки з ЄДРПОУ від 27.10.2006 р. стосовно позивача; посвідчену належним чином копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи стосовно позивача; довідки про поточні рахунки в банківських установах стосовно позивача та відповідача.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 8001,60 грн., а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 15.09.2010 р. не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 13.08.2010 р. документів не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102207030464.

Ухвалою суду від 15.09.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-угорське підприємство "Тиса" (позивач) поставив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Піран"я ЛТД" (відповідача) товар на загальну суму 10002,40 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Тиса" та ТОВ "Піран"я ЛТД" станом на 01.06.2010 р., який підписаний без зауважень уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб.

Проте відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, оплативши 2000,80 грн., що підтверджується належним чином посвідченими копіями платіжних документів від 18.06.2010 р. на суму 1000,00 грн. та 03.08.2010 р. на суму 1000,80 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

У зв"язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 8001,60 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000217 від 30.11.2009 р. на суму 8001,60 грн., видатковою накладною № РН-0000215 від 30.11.2009 р. на суму 8001,60 грн., а також актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Тиса" та ТОВ "Піран"я ЛТД" станом на 05.08.2010 р., який підписаний без зауважень уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб.

Так, 06.08.2010 р. за № 06/1 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату боргу в розмірі 8001,60 грн., згідно акту звірки станом на 05.08.2010 р.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 8001,60 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Піран"я ЛТД" (61157, м. Харків, вул. Селянська, буд. 124, код ЄДРПОУ 21182560, р/р 26004002523001 в філії Харківської дирекції "АТ "ИНДЕКС-БАНК", МФО 350619 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-угорське підприємство "Тиса" (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 23, кв.119, код ЄДРПОУ 25468951, р/р 26001009141 в ПАТ "БАНК "ГРАНТ", МФО 351607) заборгованість в сумі 8001,60 грн., 102 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 15.09.2010 р.

справа № 67/53-10

Попередній документ
11352061
Наступний документ
11352064
Інформація про рішення:
№ рішення: 11352062
№ справи: 67/53-10
Дата рішення: 15.09.2010
Дата публікації: 30.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію