Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2010 р. Справа № 67/01-10
вх. № 7144/6-67
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Бєлоголова О.С., за довіреністю б/н від 19.05.2010 р.,
відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манера", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків
про стягнення 8260,50 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Манера" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", про стягнення 8260,50 грн. заборгованості за договором № 195/02-09 РХ від 02.02.2010 року, а також витрат зі сплати державного мита в розмірі - 102,00 грн. та витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору № 195/02-09 РХ від 02.02.2010 року позивачем було доставлено та передано у власність ТОВ "Караван будівельний Харків" (відповідачу) непродовольчу продукцію (Товар), яка не була в повному обсязі сплачена позивачу. За вказаним договором товар відповідачу був поставлений на суму 47990,50 грн., а оплата здійснена ним лише на суму 39730,00 грн., у зв"язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 8260,50 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 серпня 2010 року о 10:30 годині.
Представник позивача у судове засідання 18.08.2010 р. не з'явився, проте через канцелярію суду 18.08.2010 р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. №16378) про відкладення розгляду справи на іншу дату, для надання можливості виконати вимоги ухвали суду від 09 серпня 2010 року.
Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, вважає його таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та задовольнив його.
Представник відповідача у судове засідання 18.08.2010 р. не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 09.08.2010 р. документів не надав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102206989784.
Ухвалою суду від 18.08.2010 р. справу було відкладено на 15.09.2010 р. о 12 годині 30 хвилин.
13.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав витребувані документи (вх. № 19015), а саме: належним чином посвідчені копію витягу з ЄДРПОУ станом на 03.08.2010 р. стосовно позивача, копію довідки з ЄДРПОУ станом на 01.09.2010 р. стосовно позивача, копію витягу з ЄДРПОУ станом на 01.09.2010 р. стосовно відповідача, правове обгрунтування позовних вимог з додатками.
Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2010 р. підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та стягнути з відповідача 8260,50 грн. заборгованості за договором № 195/02-09 РХ від 02.02.2010 року, а також витрат зі сплати державного мита в розмірі - 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 236,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 15.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 09.08.2010 р. та від 18.08.2010 р. документів не надав та про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Ухвалами суду від 09.08.2010 р. та від 18.08.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
02.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манера" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (відповідачем по справі) був укладений договір № 195/02-09 РХ, у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов"язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору асортимент та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (додаток № 2 до договору). Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обов"язку покупця (відповідача) замовляти чи купувати цей товар, так само як і його відсутність в специфікації не обмежує сторін в поставці такого товару на умовах договору.
Згідно п. 2.2. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником (позивачем) до виконання замовлень покупця (відповідача). Мінімальна вартість замовлення визначається в пункті 2 угоди про умови.
Відповідно до п. 2.11. договору зобов"язання постачальника (позивача) з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю (відповідачу) товару, його приналежностей, супровідних документів на товар та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної та передачі покупцю (відповідачу) податкової накладної.
Згідно п. 7.1. договору строк оплати товару визначається в пункті 3 угоди про умови, і відраховується або з дня виконання постачальником (позивачем) зобов"язання з поставки товару (в п. 3 угоди про умови - з дня поставки) або з дня продажу покупцем товару споживачу ( в п. 3 угоди про умови - з дня продажу).
Відповідно до п. 8.1. ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток № 2 до договору) у національній валюті України - гривні.
Згідно п. 8.3. ціна договору становить суму цін партій товару, що були поставлені за договором.
Позивач свої зобов”язання за договором № 195/02-09 РХ від 02.02.2010 року виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на суму 47990,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 16 від 09.03.2009 р. на суму 10342,00 грн.; № 30 від 08.07.2009 р. на суму 7761,00 грн.; № 33 від 05.08.2009 р. на суму 4464,00 грн.; № 36 від 21.08.2009 р. на суму 4036,00 грн.; № 38 від 03.09.2009 р. на суму 4932,00 грн.; № 41 від 10.09.2009 р. на суму 6362,50 грн.; № 47 від 01.10.2009 р. на суму 4710,00 грн.; № 53 від 14.10.2009 р. на суму 5167,00 грн.; № 57 від 20.10.2009 р. на суму 119,00 грн.; № 60 від 29.10.2009 р. на суму 97,00 грн., які знаходяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору частково розрахувався за отриманий товар в сумі 39730,00 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками із вказаним призначенням платежу за договором № 195/02-09 РХ від 02.02.2010 року: від 04.03.2009 р. на суму 6000,00 грн.; від 12.06.2009 р. на суму 8000,00 грн.; від 07.07.2009 р. на суму 5000,00 грн.; від 14.07.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 20.07.2009 р. на суму 500,00 грн.; від 27.07.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 05.08.2009 р. на суму 500,00 грн.; від 12.08.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 20.08.2009 р. на суму 2000,00 грн.; від 26.08.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 10.09.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 15.09.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 21.09.2009 р. на суму 2000,00 грн.; від 29.09.2009 р. на суму 2900,00 грн.; від 13.10.2009 р. на суму 2000,00 грн.; від 19.10.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 03.11.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 04.11.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 09.11.2009 р. на суму 1000,00 грн.; від 07.12.2009 р. на суму 300,00 грн.; від 14.12.2009 р. на суму 530,00 грн., у зв”язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 8260,50 грн.
Крім того, 11.05.2010 р. за вих. № 12 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою оплатити заборгованість за договором № 195/02-09 РХ від 02.02.2010 року в сумі 8260,50 грн., про що свідчить опис та квитанція, а також поштовий штемпель з датою відправки 11.05.2010 р.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за вказаним договором, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 8260,50 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030, р/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, відділення № 815, МФО 351005, ІПН 348590320318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манера" (61195, м. Харків, вул. Н. Ужвій, 78, кв. 88, код ЄДРПОУ 35073533, р/р 26005810841841 в ХОФ АКІБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016) 8260,50 грн. - заборгованості; 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 15.09.2010 р.
справа № 67/01-10