Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" вересня 2010 р. Справа № 67/26-10
вх. № 7243/6-67
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Костилева Г.К. за дов. № 009/юр-5 від 04.01.10 р.
відповідача - Ломакіна С.О. за дов. №4/16 від 11.01.10 р.
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ
до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків
про стягнення 868095,12 грн.
Закрите акціонерне товариство „Новокрамоторський машинобудівний завод” (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства „Завод імені В.А. Малишева” (відповідача) про стягнення заборгованості за контрактом № 23/84-09 від 02.09.2009 р. в розмірі 786240,00 грн. - суми боргу, 78624,00 грн. - неустойки, 3231,12 грн. - 3% річних, а також витрат по оплаті державного мита в розмірі 8680,95 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов”язання за контрактом № 23/84-09 від 02.09.2009 р. він виконав у повному обсязі та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1123200,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 21.05.2010 р., однак відповідач в порушення умов вказаного контракту свої зобов”язання виконав частково, оплативши товар на суму 336960,00 грн., у зв”язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 786240,00 грн. - суми боргу, 78624,00 грн. - неустойки, 3231,12 грн. - 3% річних, з урахуванням чого позивач просить суд стягнути заявлену суму позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2010 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її розгляд на 30 серпня 2010 р. о 14:30 годині.
Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2010 р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Крім того, 30.08.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав суду витребувані документи (вх. № 17723), які були прийняті судом до розгляду та долучені до маттеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2010 р. просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки та 3% річних на підставах, викладених у відзиві. Надав 30.08.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву з додатками (вх. № 16881), в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки та 3% річних, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. порушено провадження у справі № Б-39/195-09 про банкрутство Державного підприємства „Завод імені В.А. Малишева” та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв”язку з чим стягнення з відповідача неустойки та 3% річних є неправомірним.
В судовому засіданні 30 серпня 2010 р. оголошувалося перерву до 13 вересня 2010 р. о 15:00 год.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 13 вересня 2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№ 17746), в якій просить суд стягнути з відповідача суму індексу інфляції за липень та серпень в сумі 8727,11 грн., 3 % річних в сумі 5880,64 грн. та зазначає, що позивач відмовляється від стягнення з відповідача неустойки в сумі 78624,00 грн. Також позивач надав письмові пояснення щодо відзиву відповідача на позовну заяву (вх.№ 17747), в яких просить суд залишити доводи відповідача поза увагою та задовольнити позовні вимоги ЗАТ "НКМЗ" в повному обсязі.
Суд приймає уточнену позовну заяву та письмові пояснення позивача до розгляду та долучає їх до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 13 вересня 2010 р. просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням уточнень до позовної заяви та стягнути з відповідача заборгованість за контрактом № 23/84-09 від 02.09.2009 р. в розмірі 786240,00 грн. - суми основного боргу, з урахуванням 3% річних в сумі - 5880,64 грн., індексу інфляції в сумі 8727,11 грн. та судові витрати, пов"язані із сплатою державного мита в розмірі 8680,95 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 13 вересня 2010 р. проти суми основного боргу не заперечує, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки та 3% річних, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. порушено провадження у справі № Б-39/195-09 про банкрутство Державного підприємства „Завод імені В.А. Малишева” та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв”язку з чим стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних є неправомірним.
З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
02.09.2009 р. між Закритим акціонерним товариством „Новокрамоторський машинобудівний завод” (позивач по справі) та Державним підприємством „Завод імені В.А. Малишева” був укладений контракт № 23/84-09 від 02.09.2009 р., у відповідності до п. 1.1. якого відповідач зобов”язаний прийняти та оплатити продукцію, зазначену в специфікації № 1, яка є невід”ємною частиною контракту, а позивач поставити продукцію (запчастини енергетичного обладнання) відповідачу.
Відповідно до п. 3.1. контракту, ціна на продукцію, яка постачається по даному контракту, зазначена в додатку № 1 до цього контракту.
Згідно п. 5.2 відповідач (покупець) після підписання контракту та отримання платіжної вимоги постачальника зобов”язаний протягом 15 календарних днів перерахувати аванс в розмірі 30% від загальної суми контракту, який буде зарахован при відвантаженні продукції.
Позивач свої зобов”язання за контрактом № 23/84-09 від 02.09.2009 р. виконав у повному обсязі з додержанням вимог контратку та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1123200,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 21.05.2010 р, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий товар розрахувався частково, оплативши лише товар на суму 336960,00 грн., що підтверджується платіжною вимогою-дорученням № 22-96198 від 18.09.2009 р. та банківською випискою від 22.12.2009 р., у зв”язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 786240,00 грн.
Позивачем була направлена на адресу відповідача платіжна вимога доручення № 12-06072 від 15.04.2010 р. на суму 786240,00 грн., яка ним отримана, про що свідчить підпис відповідача в повідомленні про вручення поштового відправлення.
Також, 30.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою оплатити заборгованість за контрактом № 23/84-09 від 02.09.2009 р. в розмірі 786240,00 грн., неустойку в розмірі 4502,03 грн. та пеню в розмірі 710,85 грн., яка ним отримана, про що свідчить підпис відповідача в повідомленні про вручення поштового відправлення.
19.07.2009 р. відповідачем на адресу позивача була направлена відповідь на претензію від 30.06.2010 р., відповідно до якої відповідач визнав заборгованість перед позивачем за контрактом № 23/84-09 від 02.09.2009 р., однак зазначив, що на даний час, виконання Державним підприємством „Завод імені В.А. Малишева” виробів за державним оборонним замовленням державним бюджетом не профінансовано, у зв”язку з чим підприємство не має можливості перерахувати кошти за виготовлену продукцію та після отримання фінансування від Міністерства оборони України, сума коштів за виготовлену продукцію буде перерахована на розрахунковий рахунок позивача.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за контрактом, та у судовому засіданні визнає наявну заборгованість, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 786240,00 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. порушено провадження у справі № Б-39/195-09 було порушено провадження про банкрутство ДП “Завод імені В.О.Малишева” та введено у дію мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, у період дії якого заборонене нарахування відповідачу неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Зокрема, Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. у справі № Б-39/195-09 роз'яснено застосування пункту 6 ухвали господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Згідно частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються й інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію починається з моменту порушення провадження у справі про банкрутство і закінчується днем припинення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію поширюється на всі грошові зобов'язання, незалежно від того, коли настав термін виконання цих зобов'язань: до чи після порушення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 5880,64 грн., індекс інфляції в сумі 8727,11 грн. суд вважає їх не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, частиною 4 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти уточнення до позовної заяви.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Завод імені В.А. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ „Золоті ворота”, м. Харків) на користь Закритого акціонернеого товариства „Новокрамоторський машинобудівний завод” (84305, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, код ЄДРПОУ 05763599, р/р 26006190409001 у Краматорській філії ПАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 335548 ) 786240,00 грн. - суму боргу, 7863,00 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 13.09.2010 р.
справа № 67/26-10