22 вересня 2010 р. № 28/336
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Мамонтової О.М.
суддів Малетича М.М.
Черкащенка М.М.
За участю представників сторін:
від позивача Миклуш М.І. (дов. від 21.06.10р.)
від відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Донецький електрометалургійний завод" на рішення господарського суду Донецької області від 10.02.10р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.10р.
у справі № 28/336
за позовом ТОВ фірма "ВАН", м. Маріуполь
до ПАТ "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк
про стягнення заборгованості за договором № 4400001990 від 26.07.07р. в сумі 87185,54 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.10р. у справі № 28/336 (суддя Курило Г.Є.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 84007,08 грн. основного боргу, 2184,18 грн. інфляційних збитків, 994,28 грн. 3 % річних, 871,86 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.10р. (головуючий Геза Т.Д., судді Акулова Н.В., Скакун О.А.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 10.02.10р. та постанову від 15.03.10р. скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 212, ч. 2 ст. 613, ст. 666 ЦК України, ст.ст. 42, 33, 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 21.09.10р. № 02.02-10/467 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя -Мамонтова О.М., судді -Малетич М.М., Черкащенко М.М.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
26.07.07р. між ТОВ фірма "ВАН" (Постачальник) та ЗАТ "Мініметалургічний завод "Істил (Україна)" (Покупець) укладено договір № 4400001990, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити автотранспортом в 2007 році, а покупець -прийняти та оплатити продукцію (металорукав РНГ) у кількості 5 шт. на суму 36000 грн. на умовах CPT (Склад покупця) за міжнародними правилами "Інкотермс" в редакції 2000 року.
Згідно п. 3 договору, зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції на склад покупця. Покупець вправі відмовитися від прийняття і оплати продукції, поставка якої прострочена або яка поставлена без письмової заявки покупця.
Відповідно до п. 6, разом з продукцією постачальник зобов'язався надати: паспорт якості або технічний паспорт, рахунок-фактуру на оплату, товарно-транспортні документи, податкову накладну. В разі затримки в наданні чи ненаданні вказаних документів, постачальник відшкодовує покупцю всі понесені у зв'язку з цим витрати і сплачені штрафи. Приймання продукції за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції П-6, за якістю -Інструкції П-7.
Покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів за фактом поставки продукції і наданням документів згідно п. 6 договору (п. 8 договору).
Додатковою угодою від 12.12.08р. сторони змінили найменування покупця на ЗАТ "Донецький електрометалургійний завод", а п. 1 додаткової угоди № 14 від 01.06.09р. уточнили найменування, технічну характеристику, кількість і ціну продукції на загальну суму 84007,08 грн.
У виконання умов договору позивач за видатковою накладною № РН-0000001 від 16.07.09р. на підставі довіреності № 00486 від 15.07.09р. передав відповідачу товар на суму 84007,08 грн.
24.12.09р. ТОВ фірма "ВАН" звернулось з позовом до ПАТ "Донецький електрометалургійний завод" про стягнення 84007,08 грн. основного боргу, 2184,18 грн. інфляційних збитків та 994,28 грн. 3% річних (за період з 31.07.09 р. по 21.12.09р.).
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.10р. у справі № 28/336, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.10р., позовні вимоги задоволені повністю.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами, відповідач отримання товару за накладною № РН-0000001 від 16.07.09р. не заперечив, претензій стосовно відсутності у нього необхідного пакету документів позивачу не пред'явив, від прийняття продукції не відмовився, зобов'язання по оплаті продукції порушив, а тому суди обґрунтовано задовольнили вимоги про стягнення основного боргу, збитків від інфляції та 3 % річних, нарахованих у визначений позивачем період.
Доводи заявника касаційної скарги судами досліджені, спростовуються викладеними висновками, а тому касаційною інстанцією відхиляються.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ПАТ "Донецький електрометалургійний завод" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.02.10р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.10р. у справі № 28/336 залишити без змін.
Головуючий суддя О.М. Мамонтова
Судді: М.М. Малетич
М.М. Черкащенко