16 вересня 2010 р. № 14/451-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
за участю представників сторін
прокурора
позивача
відповідача
Гаврилова Ю.Ю. посв. №69
Васильківська В.Є. дов.від 07.09.10
не з'явились, повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області
на ухвалу
відгосподарського суду Дніпропетровської області
22.04.2010 року
у справі № 14/451-09
за позовомЗаступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віндзор"
про стягнення 646168,90 грн.
Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндзор" про стягнення основного боргу в сумі 616 808,80 грн. та пені в сумі 29 360,10 грн. за договором купівлі-продажу незавершеного будівництва державної власності № 2-Д від 27.05.2009 року.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 10.02.10 року ( суддя Панна С.П.) позовні вимоги задовольнив, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндзор" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області 616 808,80 грн. основного боргу та 29 360,10 грн. пені. На виконання рішення господарського суду 22.02.10 року судом було видано накази.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віндзор" 15.04.2010 року звернулося до господарського суду із заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, у якій просило розстрочити виконання рішення суду до 31.12.2013 року. В обґрунтування заяви відповідач посилався на загальний стан економіки в державі, в тому числі неприйняття урядом бюджету на 2010 рік, а також на те, що діюче законодавство не містить заборони на розстрочку при розрахунках з державними установами.
Господарський суд Дніпропетровської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндзор" задовольнив, розстрочив виконання рішення суду до 31.12.2013 року, зазначивши в ухвалі, що наведені відповідачем обставини є підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду від 10.02.2010 року в розмірі 517 808,8 грн.
До Вищого господарського суду України з касаційним поданням звернувся перший заступник прокурора Миколаївської області, в якому просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2010 року скасувати, а в задоволенні заяви про надання розстрочки відмовити. При цьому він вважає, що ухвала підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема: статей 42, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 20, 23 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційне подання .
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г, пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування господарським судом приписів чинного процесуального законодавства, відзначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом позову є вимога заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндзор" основного боргу в сумі 616 808,80 грн. та пені в сумі 29 360,10 грн. за договором купівлі-продажу незавершеного будівництва державної власності № 2-Д від 27.05.2009 року. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі позовні вимоги задоволені в повному обсязі. За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндзор" господарський суд розстрочив виконання судового рішення до 31.12.2013 року.
Право на розстрочку виконання ухваленого у справі судового рішення унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. За приписами вказаної норми при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Зокрема, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення чи навпаки, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до приписів статті 33 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте, задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, господарський суд обмежився лише посиланням на передбачене статтею 121 Господарського процесуального кодексу України право сторони на розстрочку судового рішення. Він не навів жодних доводів, які б могли бути підставою для надання такої розстрочки та не обґрунтував необхідність розстрочки на термін до 31.12.2013 року.
Зазначені порушення є підставою для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22 .04.2010 року.
Керуючись статтею 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2010 року у справі № 14/451-09 скасувати. В задоволенні заяви про розстрочку від 21.04.2010 року №118 відмовити.
Касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області задовольнити.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Повне рішення складено 21.09.2010 року