21 вересня 2010 р. № 8/93-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Кривди Д.С.
Полянського А.Г.
за участю представників:
позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПриватного підприємства "Ультрамарин-нерухомість"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року
у справі№8/93-10 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промтехмаш"
до1.Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції
2.Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"
3.Приватного підприємства "Ультрамарин-нерухомість"
провизнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 року (суддя Дубінін І.Ю.) по справі №8/93-10 накладено арешт на нежитлову будівлю та споруди, розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27: Літ. К-7, К'-7, на 1 поверсі поз. 1-39, І-VІІ, на ІІ поверсі поз. 1-16, І-ІІІ, на ІІІ поверсі поз. 1-31, І-V, на ІV поверсі поз. 1-8, 11-22, І-ІІІ, на V поверсі поз. 1-23, І-V, на VІ поверсі поз. 1-22, І-ІІІ, на VІІ поверсі поз. 1-24, І-ІХ, заг. пл.6108,8 кв.м.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 року (суддя Дубінін І.Ю.) по справі №8/93-10 провадження у справі зупинено до розгляду справ №25/191-09 та №1/414-09, що перебувають в провадженні господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалами від 11.06.2010 року та 23.06.2010 року господарського суду Дніпропетровської області були виправлені описки, викладені в резолютивній частині ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 року про накладення арешту.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року (судді: Головко В.Г. -головуючий, Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.) ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 року про накладення арешту, від 11.06.2010 року та від 23.06.2010 року про виправлення описок по справі №8/93-10 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.
Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку щодо задоволення клопотання позивача про накладення арешту на нежитлову будівлю та споруди, оскільки за час розгляду цієї справи майно, реалізоване на прилюдних торгах, дійсність яких оспорюється позивачем, може бути відчужене третім особам, що призведе до порушення прав позивача і унеможливить проведення реституції в подальшому. Крім того, суд зазначив, що прийняття ухвал про виправлення описок не погіршує становище скаржника.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "Ультрамарин-нерухомість" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу про забезпечення позову від 01.06.2010 року та постанову скасувати ухвали від 11.06.2010 року та від 23.06.2010 року скасувати, провадження у справі в частині вимог позивача щодо застосування заходів забезпечення позову припинити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм процесуального права, зокрема, статей 66, 67, 86, 79, 105 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статі 66 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення спірних судових рішень) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Кодексу встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи щодо забезпечення позову здійснюються господарським судом з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів відповідача, більш того, заподіяти йому матеріальну шкоду.
Заходи забезпечення застосовуються лише за наявності достатньо вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі майно відповідача (або майно, яке він утримує) може зникнути, бути виведеним з ладу, погіршитись, що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення господарського суду.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: а) факти про наявність у боржника - відповідача майна (зокрема, грошових сум, цінних паперів тощо), або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб; б) ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. У спорі про право власності на майно чи витребування майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати арешт на спірне майно. У негаторному позові слід застосовувати заборону вчиняти певні дії.
Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.
Як вбачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, дійшли висновку щодо задоволення клопотання позивача про накладення арешту на нежитлову будівлю та споруди, оскільки за час розгляду цієї справи майно, реалізоване на прилюдних торгах, дійсність яких оспорюється позивачем, може бути відчужене третім особам, що призведе до порушення прав позивача і унеможливить проведення реституції в подальшому, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі.
При цьому колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд касаційної інстанції не має повноважень щодо оцінки адекватності заходів забезпечення позову, які були застосовані судом першої інстанції, заявленим позовним вимогам та умов застосування заходів забезпечення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду в частині залишення без змін ухвали від 01.06.2010 року про забезпечення позову не вбачається.
Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, за змістом зазначеної норми ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено до апеляційного господарського суду тоді, коли це прямо передбачено у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України, що регулюють винесення ухвал.
Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Оскарження ухвали про виправлення описок чи арифметичних помилок ГПК не передбачено.
За таких умов суд апеляційної інстанції не мав повноважень розглядати скаргу по суті з прийняттям постанови. Тому прийнята у справі постанова апеляційної інстанції у цій частині підлягає скасуванню.
Виходячи з приписів статті 11113 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних підстав для перегляду оскарженої ухвали місцевого господарського суду в касаційному порядку немає, а тому касаційне провадження в частині оскарження ухвали від 11.06.2010 року та від 23.06.2010 року про виправлення описок підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ультрамарин-нерухомість" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №8/93-10 господарського суду Дніпропетровської області в частині залишення без змін ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2010 року та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року у справі №8/93-10 скасувати.
Апеляційне провадження в цій частині припинити.
В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №8/93-10 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Ультрамарин-нерухомість" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2010 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року у справі №8/93-10 припинити.
Головуючий О.Муравйов
Судді Д. Кривда
А. Полянський