21 вересня 2010 р. № 28/38/10
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Грека Б.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2010р.
у справі №28/38/10 господарського суду Запорізької області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" - Широчкін В.С.;
ТОВ "Євро Лізинг" - Лазоренко І.В.
Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом та просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1443, вчинений 04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., згідно з яким запропоновано:
- повернути від ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" транспортні засоби, які передані на умовах договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. за невиплачену у строк за період з 20.05.2009р. по 04.09.2009р. заборгованість у розмірі 256 180,40грн.;
- стягнути з боржника 15 000грн. з метою відшкодування кредитору плати, внесеної за вчинення виконавчого напису.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що виконавчий напис видано неправомірно, оскільки:
- не враховані зміни до договору №354 від 02.07.2007р., внесені на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. у справі №13/229д/09, а також наявність спору між сторонами щодо викупу предмета лізингу за таким договором, який розглядається господарським судом м.Києва;
- відповідач не звертався з вимогою про розірвання відповідного договору та не відмовлявся від нього у встановленому порядку, у зв'язку з чим не набув права вимагати повернення об'єкта лізингу;
- виконавчий напис містить вказівку на стягнення з боржника 15 000грн. з метою відшкодування кредитору плати, внесеної за вчинення виконавчого напису (а.с.6-9).
Відповідач у справі - ТОВ "Євро Лізинг" відзиву на позов до прийняття рішення у даній справі суду першої інстанції не надав.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від 04.09.2009р., зареєстрований у реєстрі за №1443, про вилучення у ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на користь ТОВ "Євро Лізинг" транспортних засобів: Huindai 210, шасі №НОМЕР_1 реєстраційний №НОМЕР_2; MAN TGA 33.350, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4; MAN TGA 33.350 шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_6 (а.с.58-61).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис видано за відсутності на те підстав, оскільки договір у встановленому порядку не було розірвано, отже, підстав для повернення предмета лізингу не було. При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги те, що відповідач не повідомив позивача про відмову від договору з підстав порушення позивачем зобов'язань за таким договором.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2010р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2010р. залишено без змін (а.с.88-90).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Євро Лізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права (а,с.94-95).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
04.09.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, відповідно до якого за невиплачену в строк за період з 20.05.2009р. по 04.09.2009р. заборгованість у розмірі 256 180,40грн. запропоновано повернути від ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на користь ТОВ "Євро Лізинг" транспортні засоби, які передані у користування на умовах договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р., а саме: Huindai 210, шасі №НОМЕР_1 реєстраційний №НОМЕР_2; MAN TGA 33.350, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4; MAN TGA 33.350 шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_6. Відповідно до вказаного виконавчого напису, також запропоновано стягнути з позивача 15 000грн. з метою відшкодування плати, внесеною відповідачем за вчинення виконавчого напису.
Вимоги у даній справі заявлені щодо визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідні вимоги обґрунтовано задоволені судом першої інстанції, що правильно підтримано апеляційною інстанцією, з огляду на таке.
В силу ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів визначений Кабінетом Міністрів України постановою від 29.06.99р. №1172.
В силу п.8 Переліку, такими документами є договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. При цьому, для одержання виконавчого напису подаються оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Як встановлено судами, 02.07.2007р. між сторонами у справі -ТОВ "Євро Лізинг" та ЗАТ "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" укладено договір фінансового лізингу №354, до якого у подальшому вносились зміни, за умовами якого відповідач передає позивачу, а позивач отримує від відповідача у платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби, а позивач сплачує встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до вказаного договору, відповідач передав позивачу відповідно до акта прийому-передачі від 22.05.2008р. №354/003 транспорті засоби: Huindai 210, шасі №НОМЕР_1 реєстраційний №НОМЕР_2; MAN TGA 33.350, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4; MAN TGA 33.350 шасі №НОМЕР_5, реєстраційний №НОМЕР_6.
Вказаний договір передбачає, що у разі прострочення сплати лізингових платежів, (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу відповідача предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.5.6 договору).
Отже, за змістом п.8 Переліку та ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", за вказаним договором може бути видано виконавчий напис нотаріусом.
Умови вчинення виконавчого напису визначені ст.88 Закону, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
В силу ст.782 ЦК України, якою врегульовані загальні положення про найм, видом якого є лізинг, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", яка є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Частина 3 вказаної норми визначає, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Умовами договору також передбачено, що договір може бути достроково припинено, за ініціативою відповідача, якщо позивач не виконує будь-якого із своїх зобов'язань за таким договором; у такому випадку відповідач письмово повідомляє позивача про припинення такого договору.
Як встановлено судами, відповідач не повідомляв позивача про відмову від договору у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань за договором щодо сплати лізингових платежів у строк, встановлений таким договором, з внесеними до нього змінами.
При цьому, судом апеляційної інстанції вірно відхилений, наданий під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, лист-повідомлення №354 ФЛ від 10.08.2009р. щодо наявності заборгованості та нарахування пені, оскільки відповідач не надав доказів у підтвердження неможливості надання такого доказу суду першої інстанції, та враховуючи належне повідомлення відповідача про час і місце засідання суду першої інстанції.
Крім того, як встановлено апеляційною інстанцією, відповідний лист не містить відмову від договору, а лише висловлює намір припинити дію договору, у разі несплати лізингових платежів у вказаний строк.
Отже, судами встановлено, що відповідній договір не був припинений на момент вчинення виконавчого напису, у зв'язку з чим дійшов вірного висновку про те, що відповідач не набув права вимагати повернення предметів лізингу.
За таких обставин, є вірним висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, про те, що виконавчий напис вчинено за відсутності підстав вважати, що відповідачу належить право вимагати повернення предметів лізингу, у зв'язку з чим він не підлягає виконанню.
Посилання скаржника у поданій ним касаційній скарзі на те, що позивач мав оскаржувати дії нотаріуса до суду та вимагати визнання відповідного виконавчого напису недійсним хибні.
Згідно ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. При цьому, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Разом з тим, позивач не є особою, за зверненням якого вчинено відповідну нотаріальну дію або відмовлено у її вчиненні. У даному випадку позивачем оспорюється право відповідача вимагати повернення предмета лізингу, яке є підставою для відповідної нотаріальної дії. Отже, між сторонами існує спір про право, який, враховуючи суб'єктний склад сторін, підвідомчий господарському суду і правильно, враховуючи ч.3 ст.15 ГПК України, розглянутий господарським судом Запорізької області, враховуючи альтернативну підсудність вказаного спору (за вибором позивача).
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2010р. у справі №28/38/10 господарського суду Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Грек Б.М.
Палій В.М.