21 вересня 2010 р. № 20/404
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Мамонтова О.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укргаз”, м. Київ (далі -ТОВ “Укргаз”)
на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010
зі справи № 20/404
за позовом ТОВ “Укргаз”
до відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м. Київ (далі -ВАТ КБ “Надра”)
про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та про стягнення 100 грн. завданої шкоди.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ “Укргаз” -Пачевої І.В.,
ВАТ КБ “Надра” -Маціборко І.С.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ “Укргаз” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ КБ “Надра” про: визнання інформації, опублікованої 13.10.2009 на належному відповідачеві веб-порталі www.nadra.com.ua, недостовірною та такою, що розкриває банківську таємницю і ганьбить ділову репутацію позивача; зобов'язання відповідача спростувати цю інформаціюу встановленому порядку; стягнення 100 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що: на зазначеному сайті було опубліковано список клієнтів ВАТ КБ “Надра”, які мають прострочену заборгованість за кредитами, і до цього списку було включено ТОВ “Укргаз”; поширення відповідачем недостовірної інформації підтверджується листами ПП “Фірма “Хайтек Експерт” від 25.12.2009, ТОВ “Видавництво Економіка” від 25.12.2009, роздруківкою з сайту www.ekonomika.com.ua; станом на 13.10.2009 ТОВ “Укргаз” не мало заборгованості перед ВАТ КБ “Надра”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2010 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 (колегія суддів у складі: суддя Ропій Л.М. -головуючий, судді Кондратова І.Д., Попікова О.В.), у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті даний судових рішень господарські суди виходили, зокрема, з того, що позивачем не доведено поширення відповідачем спірної інформації.
ТОВ “Укргаз” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування скарги ТОВ “Укргаз” зазначає про те, що наявні у справі докази підтверджують поширення відповідачем спірної інформації, водночас позивач не довів, що ця інформація є достовірною.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ КБ “Надра” заперечує проти доводів скаржника і просить залишити судові рішення зі справи без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 277 ЦК України встановлено, що недостовірною вважається негативна інформація, поширена про особу, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справі про захист ділової репутації юридичної особи внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Тобто відсутність хоча б однієї з наведених обставин виключає можливість задоволення відповідного позову. Відповідну правову позицію наведено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що подані позивачем докази однозначно не доводять, що на належному відповідачеві веб-порталі www.nadra.com.ua 13.10.2009 було опубліковано список клієнтів ВАТ КБ “Надра”, які мають прострочену заборгованість за кредитами та відсотками, і серед них було зазначено позивача.
Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.
За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання спірної інформації недостовірною, такою, що розкриває банківську таємницю і ганьбить ділову репутацію позивача, а відтак вірно відмовили в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки не було встановлено фактичних даних щодо приниження ділової репутації позивача.
Отже, визначені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 зі справи № 20/404 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укргаз” -без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя О. Мамонтова