16 вересня 2010 р. № 8/104
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Борденюк Є.М.,
Могил С.К.,
Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року у справі № 8/104 господарського суду Полтавської області
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"
простягнення 18 652, 12 грн.,
за участю у судовому засіданні представників
позивача :не з'явились,
відповідача :Приходько В.В.,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23 липня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" 17 373, 40 грн. заборгованості за надані послуги перевезення, 755,08 грн. витрат від інфляції, 589,44 грн. пені та 98,41 грн. 3% річних.
Судові рішення мотивовані недоведеністю позивачем факту надання відповідачу послуг перевезення належними і достатніми доказами.
Не погоджуючись з наведеними висновками судів, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені постанову та рішення господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами, 19 вересня 2007 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на транспортно-експедиторську діяльність №143-П, згідно з яким позивач виконує послуги з перевезення вантажів автомобілем Мерседес 1823 АР5109АР відповідачу по маршруту згідно з прийнятими заявками експрес-накладних, а відповідач сплачує позивачу суму згідно наданих актів виконаних робіт та рахунку-фактури.
Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з перевезення вантажу, позивач надав в якості доказів здійснення відповідних перевезень подорожні листи вантажного автомобіля, а також підписані ним акти виконаних робіт з доказами їх надсилання відповідачу для підписання.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами застосовано відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України, а також Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Так, місцевим та апеляційним судами зазначено, що відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортного (перевізного) документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно зі ст. 918 ЦК України, завантаження вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно зі ст. 933 ЦК України, клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.
Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Враховуючи, що позивачем не надано відповідних товарно-транспортних накладних, заявок, передбачених договором експрес-накладних, а в наданих подорожніх листах відсутні необхідні підписи та відмітки відповідача про передачу вантажу для перевезення, суди обох інстанцій дійшли висновків щодо безпідставності позовних вимог про стягнення з відповідача вартості послуг, факт надання яких позивачем не доведено.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів та не вбачає підстав для передачі справи на новий розгляд, оскільки відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доводити обставини, на яких ґрунтуються вимоги покладено саме на позивача, відтак, неподання під час розгляду справи передбачених діючим законодавством необхідних документів на підтвердження здійснення перевезень вантажів свідчить про їх відсутність у позивача та виключає можливість задоволення позовних вимог у даній справі.
Щодо доводів скаржника, про те, що наданими ним доказами підтверджується факт надання послуг відповідачу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п. 11.1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до п. 11.3. дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
При цьому, п. п. 11.4., 11.5. Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж (п. 10.8. Правил). Згідно з п. 10.9. Правил, при супроводженні вантажу представником Замовника на нього покладаються такі обов'язки: приймання вантажу від відправника, охорона, нагляд за кріпленням та укриттям вантажу й запобігання його псуванню і пошкодженню, а також здача вантажу в пункті призначення одержувачу. Експедитори в дорозі повинні суворо виконувати протипожежні правила, правила по охороні праці і техніці безпеки.
Пунктом 11.6. передбачено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. В п. 11.7. зазначено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Згідно з п. 11.8. Правил, у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.
Відповідно до п. 13.1. Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).
Крім того, згідно з п. 10.1. Правил, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовий договір. Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені Договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць.
Відтак, факт здійснення перевезень вантажів в будь-якому разі має бути підтверджений як дорожніми листами, так і товарно-транспортними накладними на вантаж, оформленими та підписаними обома сторонами відповідно до вимог діючого законодавства.
З огляду на те, що жодні надані позивачем докази не відповідають встановленим вимогам, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про наявність правових підстав для скасування судових рішень.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2010 року у справі № 8/104 -без змін.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :Могил С.К.
Малетич М.М.