15 вересня 2010 р. № 20/094-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Мачульського Г.М.
суддів: Олійника В.Ф.
Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу 1). Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4
2). Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду
від11.05.2010р.
у справі№20/094-09
Господарського судуКиївської області
за позовомБориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Іванівської сільської ради Бориспільського району Київської області та Управління з контролю за використанням та охороною земель у Київській області
до1). Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4
2). Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5
провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки
за участю представників
- позивача-1:Вінтер Л.Е. (довіреність від 13.06.2009р.)
- позивача-2:Куделі В.П. (довіреність від 13.06.2009р.)
- прокурора: Гаврилової Ю.Ю. (прокурор відділу ГПУ, посвідчення №69 дійсне до 06.05.2012р.), -
Бориспільський міжрайонний прокурор звернувсь у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області та Управління з контролю за використанням та охороною земель у Київській області до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 16.03.2007 р., укладеного між Іванківською сільською радою та СПД ФО ОСОБА_5 і СПД ФО ОСОБА_4 щодо земельної ділянки загальною площею 1, 853 га, що знаходиться в межах села Іванків Бориспільського району Київської області, нормативна грошова оцінка якої становить 138 028, 49 грн., а також зобов'язати відповідачів повернути державі в особі Іванківської сільської ради земельну ділянку, отриману ними за договором оренди від 16.03.2007р.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачами не був розроблятися проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки до передачі спірної земельної ділянки їм в оренду її межі у встановленому законом порядку визначені не були.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2009р. (суддя Бабкіна В.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Фаловської І.М., суддів Мазур Л.М., Чорногуза М.Г.) вказане рішення суду скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено.
У касаційних скарнах, подібних за змістом, відповідачі просять скасувати повністю постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.
Відзиву на касаційні скарги не надійшло.
Відповідачі не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12 серпня 2003 року приватними підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі нотаріально укладеного, та зареєстрованого у встановленому порядку договору купівлі-продажу було придбано у власність виробничу споруду, розташовану по вул. Харківська, 46 в с. Іванків Бориспільського району Київської області. Виробнича споруда має загальну площу 1 079, 9 м2.
В подальшому відповідачем на підставі спірного договору оренди, зареєстрованого у встановленому порядку, відповідачам передана земельна ділянка загальною площею 1, 853 га, що знаходиться в межах села Іванків Бориспільського району Київської області.
Місцевий господарський суд відмовляючи в позові виходив з того, що після придбання у власність виробничої споруди, розташованої по вул. Харківська, 46 в с. Іванків Бориспільського району Київської області, до ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_4 на підставі належним чином оформлених рішення ради та договору оренди перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташована виробнича споруда та яка необхідна для її обслуговування.
Скасовуючи це рішення та приймаючи нове, про задоволення позову, суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував тим, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений з порушенням чинного законодавства оскільки до передачі в оренду земельної ділянки її межі для попереднього власника придбаних відповідачами приміщень не визначались, проект землеустрою не виготовлявся.
Між тим, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують висновків місцевого господарського суду виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на час укладення спірного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1).
Згідно статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. (ч.1) Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2).
Приписами статті 15 частини 4 Закону України "Про оренду землі" визначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 16 цього Закону визначено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання) (ч.1). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. (ч.2) У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону (ч.3). Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення (ч.4).
Відтак, без розроблення проекту відведення земельної ділянки передача її в оренду здійснюється лише тоді, коли межі визначено в натурі (на місцевості).
Між тим, судом першої інстанції встановлено, що межі земельної ділянки визначено в натурі (на місцевості) актом від 17.09.2006р., тобто до укладення спірного договору оренди земельної ділянки.
Досліджуючи лист №95 від 11.03.2009р. Іванківської сільської ради (т.1 а.с.12) суд апеляційної інстанції вказаних висновків місцевого господарського суду не спростував.
За вказаних обставин з викладеного вбачається, що оскільки межі земельної ділянки визначено в натурі (на місцевості) актом від 17.09.2006р., тобто до укладення спірного договору оренди земельної ділянки, то в силу приписів статті 16 частини 4 Закону України "Про оренду землі" передача її в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 цього кодексу визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1).
Таким чином суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що спірний правочин з підстав, визначених прокурором, не суперечить чинному законодавству, а відтак, постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 6, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. у справі №20/094-09 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2009р., залишити в силі.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
С у д д і В.Ф. Олійник
В.І. Шаргало