23 вересня 2010 року справа № 5020-10/209-4/168
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_5)
до відповідачів:
ОСОБА_2 ( 99057, АДРЕСА_1),
ОСОБА_3 (АДРЕСА_6)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_5 (99011, АДРЕСА_3)
Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга” (м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, буд. 61/12)
ОСОБА_6 (АДРЕСА_4);
ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)
про визнання недійсними та скасування:
- договору купівлі-продажу від 28.12.2002, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга”та ОСОБА_6,
- договору купівлі-продажу від 07.09.2004, укладеного ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округа ОСОБА_8, реєстровий №1776,
- договору дарування від 26.08.2004, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга”, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округа Олефіренко Л.М., реєстровий №2836,
та повернення сторін у первісний стан (пункти 9.1-9.3),
Суддя О.С. Погребняк
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, паспорт, серія НОМЕР_1, виданний Ленінським РВУМВС України в місті Севастополі 07.04.2009; ОСОБА_10, довіреність №1986 від 26.05.2010;
позивача (ОСОБА_1.) -ОСОБА_10 довіреність № 1986 від 26.05.2010;
відповідача (ОСОБА_3) - не з'явився;
відповідача (ОСОБА_2) - ОСОБА_11, довіреність №2008 від 13.12.2009;
відповідача (ОСОБА_4 ) -не з'явився;
відповідача (ОСОБА_5 ) -не з'явився;
відповідача (ОСОБА_7.) -ОСОБА_7 -паспорт НОМЕР_2 від 15.04.1997; ОСОБА_12 -представник, ордер б/н від 10.09.2010;
відповідача (ТОВ Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга”) -не з'явився;
суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування: договору купівлі-продажу від 28.12.2002, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга” та ОСОБА_6; договору купівлі-продажу від 07.09.2004, укладеного ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округа ОСОБА_8, реєстровий №1776; договору дарування від 26.08.2004, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга”, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округа Олефіренко Л.М., реєстровий №2836, та повернення сторін у первісний стан.
Ухвалою від 26.07.2010 до участі у справі в якості інших відповідачів залучені: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга”.
Ухвалою суду від 26.08.2010 до участі у справі в якості інших відповідачів залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Розпорядженням голови суду від 27.08.2010 № 084, у зв'язку з відбуттям судді Юріної О.М. в щорічну відпустку, в цілях забезпечення дотримання строків вирішення спорів, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та відповідно до Інструкції з діловодства у господарських судах України справа № 5020-10/209 передана до провадження судді Погребняка О.С.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засідання представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Аналіз чинного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності можуть звертатись до господарського суду в силу положень Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справах про банкрутство, а також у спорах, що виникають із корпоративних відносин. Таке право виникло у зв'язку із розширенням юрисдикції господарських судів Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", що набув чинності з 29.12.2006.
Пункт 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до пункту 1.2. Рекомендації Вищого гсоподарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду корпортивних спорів»встановлено, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частина 1 статті 167 Господарського кодексу України дає нормативне визначення корпоративних прав. Згідно з даною нормою корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації; вони включають правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Системний аналіз норм чинного законодавства надає суду підстави для висновку про те, що перелік правомочностей, які наводяться у даному визначенні корпоративних прав і які становлять зміст корпоративних прав, є невичерпним і може доповнюватися в залежності від організаційно-правової форми господарської організації іншими правомочностями, передбаченими законом та установчими документами конкретної господарської організації.
Так, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлює перелік корпоративних прав, які мають учасники господарських товариств, а саме:
а) право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) право вийти в установленому порядку з товариства;
г) право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Дослідивши обставини даної справи судом встановлено, що предметом спору являється визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного між ТОВ “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга” і фізичною особою, договору дарування майна від ТОВ “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга” фізичній особі, а також договору купівлі-продажу між фізичними особами.
Позивач посилається на те, що він являється засновником ТОВ “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга”, саме він передавав у власність вказаному товариству майно, а подача ним позову у даній справі є реалізацією ним корпоративних прав шляхом прийняття участі в управління справами товариством.
Суд вважає такий висновок помилковим з огляду на пункт 1 частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України, згідно з яким господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Наведені обставини свідчать про те, що хоча в даному випадку позов подано учасником господарського товариства про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, фактично такий спір не є корпоративним, оскільки правовіднсини випливають з господарської діяльності ТОВ “Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга” і не підпадають під перелік корпоративних прав, встановленого статтею 167 Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства".
Згідно з пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Суд звертає увагу позивача на той факт, що якщо він вважає, що оскаржувані правочини порушують його право, він, як фізична особа, не позбавлений можливості звернутись з позовом до суду загальної юрисдикції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 80 пункт 1-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Провадження у справі № 5020-10/209-4/168 припинити.
Суддя Погребняк О.С.