ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 537/1643/23 Номер провадження 22-ц/814/4097/23Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Прядкіної О.В.,
суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах
третя особа: Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Маханькова О.В. в м.Кременчузі,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом, в якому просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, які стягнуті на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , нарахованої на підставі виконавчого листа Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 2-2403/08, який було видано 12.11.2008 року, за період з жовтня 2008 року по лютий 2024 року включно.
Зазначав, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 13.01.2023 року, позивачу була нарахована заборгованість за період з жовтня 2008 року по лютий 2024 року включно.
Вказував, що наведене вище заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою.
Внаслідок захворювання позивачу спочатку було встановлено третю групу інвалідності з 10.12.2021 року, а потім другу групу - з 25.01.2023 року.
Зазначав, що у зв'язку з необхідністю проведення постійного, систематичного та безперервного лікування, він вимушений витрачати кошти на лікувальні процедури, діагностики та медичні препарати.
Посилаючись на вищенаведене вважає, що наявні підстави для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано не доведеністю позовних вимог.
Рішення оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції, дійсно встановивши факт погіршення стану здоров'я у позивача з 2018 року, проігнорував можливість часткового задоволення позовних вимог, що передбачено п.1 ч. 5 ст. 26 ЦПК України
Вказує, відповідно до ст. 197 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати наявної заборгованості у зв'язку з його тяжкою хворобою.
Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, представником позивача направлено клопотання про розгляд справи без його участі.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці знаходиться виконавче провадження ВП № 10259150 по примусовому виконанню виконавчого листа Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 2-2403/08, який було видано 12.11.2008, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Згідно з розрахунком по заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року за період з 08.10.2008 року по грудень 2022 року включно має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 140691,03 грн.
Як вбачається із копії довідки до акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12 ААГ № 095621 від 16.02.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має другу групу інвалідності з 25.01.2023 року, причина інвалідності: загальне захворювання.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати заборгованості по аліментам, ОСОБА_1 зазначав, що має ряд захворювань, що суттєво погіршують його стан здоров'я, а також посилався на необхідність проведення постійного, систематичного та безперервного лікування, на яке витрачаються чималі кошти.
Районний суд, оцінивши доводи, наведені позивачем та порівнявши їх обґрунтованість із правом дитини на утримання з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для звільнення позивача від заборгованості за аліментами.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язку щодо дитини.
При розгляді даної категорії справ необхідно також врахувати, що стягувані аліменти є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України), а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Виходячи зі змісту частини 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов'язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №343/860/17, у постанові від 01 серпня 2018 року у справі №344/12158/16-ц та у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №№ 592/2683/17.
Звертаючись до районного суду з даним позовом, ОСОБА_1 , посилався на те, що він має ряд захворювань, що суттєво погіршують його стан здоров'я, а також посилався на необхідність проведення постійного, систематичного та безперервного лікування, на яке витрачаються чималі кошти та просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам за період з жовтня 2008 року по лютий 2024 року.
Так, дійсно матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності 16.02.2023 року, проте даний факт не свідчить про наявність тяжкого захворювання і абсолютну неможливість останнього сплачувати заборгованість по аліментам, яка існує починаючи з жовтня 2008 року, фактично за 15 років до встановлення другої групи інвалідності та за 14 років до встановлення 3 групи інвалідності.
Також, звертає на себе увагу той факт, що позивач не позбавлений засобів для існування, адже отримує пенсію, що підтверджується довідкою про доходи (а.с. 10).
Отже, виходячи з принципу балансу інтересів та з того, що звільнення особи від сплати заборгованості по аліментам є правом, а не обов'язком суду, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13.09.2023 року.
Головуюча суддя О.В. Прядкіна
Судді: О.І. Обідна
Л.І. Пилипчук