ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 541/2158/23 Номер провадження 22-ц/814/4090/23Головуючий у 1-й інстанції Третяк О.Г. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Прядкіної О.В.,
суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2023 року, прийнятої під головуванням судді Третяк О.Г. в м.Миргороді у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Роз'яснено заявнику, що відмова у видачі судового наказу з викладених в ухвалі підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала суду мотивована невідповідністю поданої заяви вимогам ст.ст.161, 163 ЦПК України.
Ухвала оскаржена ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить видати судовий наказ.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно вказав на те, що нею заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, оскільки нею заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину, яка підпадає під дію пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України.
Вказує, що посилання суду на те, що нею не вказано дату народження боржника спростовується копією паспорту та карткою фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 , які приєднані до заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п.1 ч.1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
З матеріалів справи вбачається, що у червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .
Районний суд, відмовляючи у видачі судового наказу, ухвалу мотивував тим, що заявником в порушення вимог передбачених ст. 161 ЦПК України не визначено розмір аліментів, що підлягає стягненню та не зазначено рік, число та місяць народження боржника.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може виходячи з наступного.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею заявлена вимога про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі ? частини від усіх видів доходу платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Відмовляючи у видачі судового наказу суд першої інстанції зазначив, що заявником не вказано розміру аліментів, які підлягають стягненню та дати народження боржника.
Однак, як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, ОСОБА_1 посилалася на ст. 161 СК України, згідно з якою стягувач аліментів має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку.
Зважаючи на формування заяви в системі «Електронний суд», колегія суддів вбачає наявність технічного збою при роздруківці заяви ОСОБА_1 .
Щодо вимоги про обов'язок заявника вказувати дату народження боржника, то колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу, відповідно до якої:
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Таким чином, відсутність в реквізитах заяви вказівки про дату народження боржника не може бути підставою, для відмови у видачі судового наказу.
Більше того, ОСОБА_1 долучила до заяви копії паспорту ОСОБА_2 та копію картки фізичної особи платника податків, в яких зазначено число, місяць та рік народження.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини підкреслив, що право на доступ до суду є невід'ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенцій.
Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, Європейський суд зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, остання в силу пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2023 року скасувати, а справу направити до районного суду для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13.09.2023 року.
Головуюча суддя О.В. Прядкіна
Судді: О.І. Обідіна
Л.І. Пилипчук