Справа № 289/1876/23
Номер провадження 3/289/1286/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2023 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
06.08.2023 о 12:55 год. по вул. Гагарінській в смт. Городок ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», результат тесту 1,68 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні наведеного правопорушення повністю визнав та пояснив, що 06.08.2023 дійсно керував автомобілем, будучи не пристебнутим ременем безпеки, в результаті чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. В подальшому, останній погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд з метою визначення ймовірного стану алкогольного сп'яніння та не заперечував отриманий результат - 1,68 проміле.
В судому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Лук'янчук Ю.В. звернувся до суду з клопотанням про призначення його підзахисному менш суворого покарання у виді накладення штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, в обґрунтування якого зазначив, що 06.08.2023 ОСОБА_1 був змушений керувати транспортним засобом, оскільки йому необхідно було терміново доставити до медичного закладу на огляд до лікаря його малолітнього сина, який себе погано почував, при цьому ОСОБА_1 повністю визнає свою вину у вчиненому, щиро кається та вчинив вказане правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначила, що являється дружиною ОСОБА_1 , неприязних відносин з останнім не має та пояснила, що 06.08.2023 вона зателефонувала до чоловіка та повідомила, що у дитини піднялась висока температура та попросила, щоб він приїхав додому, що відвезти їх до медичного закладу. Приблизно через годину їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його зупинили працівники поліції та складають адміністративні матеріали. При цьому, свідок зазначила, що підвищення температури у дитини, яку вона намагалась збити самостійно, було типовою ситуацією та не загрожувало його життю та здоров'ю, а тому екстрену медичну допомогу вона не викликала. На запитання суду чи діяв ОСОБА_1 на її думку в стані крайньої необхідності, а саме чи керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння з метою усунення небезпеки, яка можливо загрожувала його дитині, остання зазначила, що нагальної потреби для того, щоб саме її чоловік на автомобілі доставив дитину у лікарню того дня не було, тому вважає, що у ОСОБА_1 не було підстав для керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171305 від 06.08.2023; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого у ОСОБА_1 були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чек-листом приладу «Alcotest Drager 6820» з результатом тесту 1,68 проміле; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №557142 від 06.08.2023, яка останнім не оскаржувалась; копіями свідоцтва про повірку та відповідність газоаналізатора, а також відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився із пройденим на місці зупинки транспортного засобу результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру.
Водночас, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не оспорює законність проведення процедури його огляду на стан спяніння.
Крім того з вказаного відеозапису вбачається, що останній не повідомляв працівникам поліції про ускладнений стан здоров'я його дитини, внаслідок чого він був вимушений керувати автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тобто діяти в стані крайньої необхідності.
Вказані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно адміністративного протоколу та дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 було тимчасово відсторонено від керування транспортним засобом, а також вилучено посвідчення на право керування транспортним засобом.
У відповідності до ст. 267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Між тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 звертався до відповідних органів з метою оскарження вилучення посвідчення водія або відсторонення його від керування транспортним засобом, що підтверджує правомірність зупинки транспортного засобу працівниками поліції, дотримання процедури проведення огляду на стан сп'яніння водія та відсторонення його від керування транспортними засобами, у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП.
З приводу доводів сторони захисту про вчинення ОСОБА_1 наведеного правопорушення в стані крайньої необхідності суд зазначає наступне.
У відповідності до положень ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Між тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння є виправданим та терміновим у даному конкретному випадку, зважаючи на ймовірну небезпеку здоров'ю його дитині.
З приводу клопотання адвоката Лук'янчука Ю.В. суд звертає увагу, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, а тому суд позбавлений можливості призначити правопорушнику покарання у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобами, навіть з урахуванням його щирого каяття, визнання вини та наявності збігу тяжких сімейних обставин, які до того ж не знайшли своє підтвердження при дослідження матеріалів справи та допиту свідка.
Відповідно довідки інспектора сектору адміністративної практики ЖРУ ГУНП в Житомирській області Ковтун О.В. отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, тому суд дійшов висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О. О. Кириленко