Справа № 357/9280/21
1-кп/357/306/23
07.09.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження № 12021116030000557 від 12.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, не працюючого, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський номер мобільного НОМЕР_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,-
Так, 11.04.2021 року, близько о 07:20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи поруч з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 , котрий належить на праві власності ОСОБА_6 , вирішив незаконно проникнути до вказаного домоволодіння.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч положенням ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, ОСОБА_5 , зайшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , без добровільної згоди особи, яка ним володіє, а саме: відчинив хвіртку паркану та зайшов на територію подвір'я, після чого відчинив вхідні двері до частини будинку за вище вказаною адресою та проник до домоволодіння, чим реалізував свій злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до житла. Внаслідок своїх незаконних дій ОСОБА_5 порушив право на недоторканість ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що дійсно 11.04.2021 року проник до домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 .. Вказав, що має можливість виконати покарання у вигляді штрафу.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду повідомлена належним чином.
Показання ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує, як кримінальний проступок, передбачений:
- ч. 1ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення злочину, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 162 КК України); особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України є раніше не судимий, не працює, не одружений, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 24.11.2008 з синдромом залежності від алкоголізму, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність обтяжуючих обставин вчинення кримінальних проступків, та наявність пом'якшуючої обставини вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді штрафу.
Визначене обвинуваченим покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження № 12021116030000557 від 12.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, не працюючого, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський номер мобільного НОМЕР_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,-
Так, 11.04.2021 року, близько о 07:20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи поруч з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 , котрий належить на праві власності ОСОБА_6 , вирішив незаконно проникнути до вказаного домоволодіння.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч положенням ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, ОСОБА_5 , зайшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , без добровільної згоди особи, яка ним володіє, а саме: відчинив хвіртку паркану та зайшов на територію подвір'я, після чого відчинив вхідні двері до частини будинку за вище вказаною адресою та проник до домоволодіння, чим реалізував свій злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до житла. Внаслідок своїх незаконних дій ОСОБА_5 порушив право на недоторканість ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що дійсно 11.04.2021 року проник до домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 .. Вказав, що має можливість виконати покарання у вигляді штрафу.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду повідомлена належним чином.
Показання ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує, як кримінальний проступок, передбачений:
- ч. 1ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення злочину, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 162 КК України); особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України є раніше не судимий, не працює, не одружений, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 24.11.2008 з синдромом залежності від алкоголізму, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність обтяжуючих обставин вчинення кримінальних проступків, та наявність пом'якшуючої обставини вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді штрафу.
Визначене обвинуваченим покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Олександр ШОВКОПЛЯС