29 серпня 2023 рокусправа №380/4270/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,
з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Полуліх Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області 913090180714 від 20.05.2021 в частині відмови в зарахуванні при призначенні пенсії віком стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі за період з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1998 по 31.12.1991 в пільговому обчисленні (один рік як один рік і шість місяців) та зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати позивача за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року, зокрема за період роботи з 1992 по 1997 на підставі довідки №44/8 (вих. №89-178-1/115-42/47 від 13.04.2021), виданої Адміністрацією м. Ноябрськ про заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997, та протиправною аналогічну відмову відповідача, викладену у листі №12365-11811/С-52/8-1300/22 від 07.09.2022;
- зобов'язати відповідача здійснити зарахування до стажу роботи позивача періоди роботи з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1998 по 31.12.1991 в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні (один рік як один рік і шість місяців) та здійснити зарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітну плату ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року, зокрема за період роботи з 1992 по 1997 роки на підставі довідки №44/8 (вих. №89-178-1/115-42/47 від 13.04.2021), виданої Адміністрацією м. Ноябрськ про заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997 та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 12.05.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 05.08.2010 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 14.07.2020 отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 12.05.2021 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців, а також про зарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітку за період з 1992 по 1997 роки згідно з довідкою про заробітну плату за період з 01.01.1992 по 27.10.1997, виданої Адміністрацією м. Ноябрськ, у задоволенні якої ГУ ПФУ у Львівській області листом №12365-11811/С-52/8-1300/22 від 07.09.2022 відмовило. Як на підставу відмови відповідач послався на відсутність строкових трудових договорів та документів, які б підтверджували користування пільгами, та на відсутність документального підтвердження нарахування зарплати за вказаний період. Під час розгляду справи в суді позивачу стало відомо про рішення ГУ ПФУ у Львівській області 913090180714 від 20.05.2021 в частині відмови в зарахуванні при призначенні пенсії віком стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі за період з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1998 по 31.12.1991 в пільговому обчисленні (один рік як один рік і шість місяців) та зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати позивача за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року, зокрема за період роботи з 1992 по 1997 на підставі довідки №44/8 (вих. №89-178-1/115-42/47 від 13.04.2021), виданої Адміністрацією м. Ноябрськ про заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997. Вказане рішення відповідач не направляв позивачу. Тому позивач збільшив позовні вимоги шляхом оскарження такого рішення. З посиланням на норми законодавства та правові позиції Верховного Суду, стверджує про протиправність оскаржуваної відмови, оскільки стаж роботи в районах Крайньої Півночі, що дає право на призначення їй пенсії на пільгових умовах, підтверджено записами трудової книжки. Для відновлення порушеного права звернулася з даним позовом до суду.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності відмови ГУ ПФУ у Львівській області ОСОБА_1 у перерахунку пенсії позивачу. Зазначає, що немає підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 24.08.1988 та з 28.08.1988 по 31.12.1990 в пільговому обчисленні з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців у зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували користування пільгами при обчисленні стажу роботи на Крайній Півночі. Підтвердити нарахування заробітної плати за період з 1992 по 1997 роки не вбачається можливим, оскільки згідно до листа Муніципального архіву м. Ноябрськ від 29.12.2020 №С-260 особові рахунки по нарахуванню зарплати працівникам Адміністрації м. Ноябрськ за вказаний період в архів не поступали. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою від 09.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 29.03.2023 (вх. №21047) подано відзив на позовну заяву.
Позивачем 03.04.2023 (вх. № 22574) подано відповідь на відзив.
Відповідачем 14.04.2023 (вх. №7567ел) подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 25.04.2023 суд перейшов зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження, замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засідання, призначивши проведення такого на 09.05.2023.
Підготовче засідання, призначене на 09.05.2023, відкладено на 16.05.2023.
Підготовче засідання, призначене на 16.05.2023, відкладено на 04.07.2023 у зв'язку із необхідністю подання відповідачем копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідачем 30.05.2023 (вх.№39539) подано копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
Позивачем 04.07.2023 (вх.№30116) подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Підготовче засідання, призначене на 04.07.2023, відкладено на 25.07.2023 у зв'язку із необхідністю ознайомлення відповідача з заявою про збільшення розміру позовних вимог.
Позивачем 07.07.2023 (вх.№51319) подано заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідачем 12.07.2023 (вх.№52548) подано заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Позивачем 24.07.2023 (вх.№53943) подано відповідь на заперечення ГУ ПФУ у Львівській області на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Підготовче засідання, призначене на 25.07.2023, відкладено на 01.08.2023 з метою надання відповідачем додаткових документів.
Відповідачем 28.07.2023 (вх.№16018ел) подано клопотання про долучення документа.
Ухвалою від 01.08.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.08.2023.
В судовому засіданні 22.08.2023 суд заслухав вступні промови сторін та відклав розгляд до 29.08.2023.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 05.08.2010 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 27.10.1997 працювала в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 від 21.01.1978).
ГУ ПФУ у Львівській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком не було зараховано в пільговому обчисленні (один рік за один рік і шість місяців) страховий стаж роботи період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та зарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітку за період з 1992 по 1997 роки.
Вказане зумовило звернення позивача до ГУ ПФУ у Львівській області із заявами від 15.02.2021 та від 12.05.2021 про перерахунок пенсії із врахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 27.10.1997 в півторакратному розмірі та врахувати заробітну плату за період з 1982 року по 1997 рік, вибравши більш вигідний варіант.
За результатами розгляду заяви від 15.02.2021 ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення від 18.02.2021 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яке не є предметом оскарження.
За результатами розгляду заяви від 12.05.2021 ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення 913090180714 від 20.05.2021, яке наявне у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 та яке позивачу не направлялося і про наявність такого їй стало відомо після надання на вимогу суду копії пенсійної справи.
Відповідач не пояснив причину не направлення позивачу рішення 913090180714 від 20.05.2021, не заперечивши проти встановленого судом факту.
За відсутності відповіді відповідача на заяву від 12.05.2021 ОСОБА_1 08.08.2022 звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила повідомити про результат розгляду заяви від 24.02.2021 щодо перерахунку пенсії із врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та надати офіційне повідомлення про результати розгляду вказаної заяви.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 07.09.2022 №12365-11811/С-52/-8-1300/22 повідомило позивача, що на підставі заяви від 12.05.2021, копії договору, виданого адміністрацією міста Ноябрськ Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області від 25.08.1988, органами Пенсійного фонду врахованого до страхового стажу в півторакратному розмірі період з 25.08.1988 по 31.12.1990. Для зарахування до страхового стажу в півторакратному розмірі періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 24.08.1988 та з 25.08.1988 по 31.12.1990 немає підстав, оскільки відсутні документи, які б підтверджували користування пільгами при обчисленні стажу на Крайній Півночі.
Відповідач також повідомив, що після перерахунку страховий стаж позивача становить 34 роки 09 місяців 01 день (зараховано по 31.12.2019).
Органами Пенсійного фонду з 01.04.2021 проведено автоматизований перерахунок пенсії, з урахуванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку, відповідно до частини 4 статті 42 Закону 1058-ІV.
Страховий стаж, врахований до пенсії, становить 35 років 07 місяців день (стаж враховано по 31.12.2020).
Пенсія обчислена з врахуванням заробітку за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 згідно до довідок від 29.12.2020 №С-267 та від 29.12.2020 С-255, виданих Муніципальним архівом м. Ноябрськ, та з 01.07.2000 по 31.12.2009 за даними персоніфікованого обліку.
Підтвердити нарахування заробітної плати за період з 1992 по 1997 роки не вбачається можливим, оскільки згідно до листа Муніципального архіву м. Ноябрськ від 29.12.2020 №С-260 особові рахунки по нарахуванню зарплати працівникам Адміністрації м. Ноябрськ за вказаний період в архів не поступали, тому немає підстав для зарахування до заробітку для обчислення пенсії періоду з 1982 року по 1997 року.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні їй стажу роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні із розрахунком один рік як один рік і шість місяців та незарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітку за період з 1992 по 1997 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно із частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до підпункту 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі-Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідно лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у наявній трудовій книжці необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), визначено вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу 2 частини другої пункту 2.1 Порядку №22-1 за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1029.
Відповідно до підпункту «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно із статтею третьою Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 року №1908-VІІ передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР лютого 1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років. Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення трудових договорів на строк в три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
У пункті 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Абзацом 2 пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 №530/П-28 (далі - Інструкція №530/П-28) визначено, що пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960 та статтею 3 Указу від 26.09.1967 надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місця, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах, місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
З аналізу наведених норм вбачається, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору чи довідки, що містять такі відомості. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Саме такий правовий висновок сформовано у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 459/2778/16-а, від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10.09.2019 у справі № 348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі № 265/6105/16-а стосовно правовідносин, які стосувались обчислення пільгового стажу щодо роботи в районах Крайньої Півночі.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового страхового стажу трудової діяльності позивача у районах Крайньої Півночі періоди роботи ОСОБА_1 з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 27.10.1997 з підстав відсутності документів, які б підтверджували користування пільгами при обчисленні стажу на Крайній Півночі, зокрема письмових трудових договорів.
Такі підстави відмови суперечать положенням пункту 5 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, відповідно до яких пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21.01.1978 позивач з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 27.10.1997 працювала у місті Ноябрськ Ямало-Немецького автономного округу в районі Крайньої Півночі.
Записи трудової книжки не містять виправлень, є розбірливими, чіткими та зрозумілими.
Суд наголошує, що трудова книжка має виключний пріоритет перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Крім того, періоди роботи в районах Крайньої Півночі, які надають пільги позивачу, підтверджуються архівними довідками, які наявні в матеріалах справи.
Суд зазначає, що спору щодо місцевості де працювала позивач (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області) і чи відносилась така до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
Трудову книжку і відповідні довідки позивач надавала відповідачу разом із заявою, що не заперечується пенсійним органом.
Таким чином, стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, якими є записи трудової книжки та архівні довідки, і є достатніми підставами для зарахування періодів роботи позивача з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 31.12.1991 включно в районах Крайньої Півночі до пільгового обчислення стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту один рік за один рік і шість місяців.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058- IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 6 Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, для встановлення права на пенсію громадянам враховують трудовий стаж, набутий на території колишнього СРСР до 13.03.1992.
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Тобто, дія вказаної Угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
На час виникнення спірних правовідносин Україна була членом Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про те, що стаж роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 31.12.1991 включно підлягає обчисленню в півторакратному розмірі.
Щодо перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати відповідно до довідки №44/08, виданої Адміністрацією міста Ноябрьск за період роботи позивача з 1992 року по 1997 рік, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як суд зазначив вище, статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, у відповідності до якого пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно з частинами 2 та 3 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди, тобто до 13.03.1992.
Обчислення пенсій проводиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Вказане дає підстави стверджувати, що Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Відповідно до абзаців 2,3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж , який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку із трудовою діяльністю на території обох Сторін, взаємно визначаються Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території буд-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права пенсію і її обчисленні. При цьому6 обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадянам держав-учасниць проводиться по законодавству держави6 на території якої вони проживають.
Саме така правова оцінка подібних правовідносин надана Верховним Судом у постановах від 22.10.2020 у справі№348/1137/14-а та від 09.09.2020 у справі №348/2071/16-а.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні Управління пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як встановлено судом, у відповідь на запит ГУ ПФУ у Львівській області від 24.02.2021, отримано видану Адміністрацією м. Ноябрськ довідку №44-0/8 встановленої форми про фактичну суму заробітку ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997, який враховується при нарахуванні пенсії.
Довідка містить інформацію про здійснення нарахувань до Пенсійного Фонду РФ по встановлених тарифах.
Тому вказана довідка №44-0/8 є належним документом, який підтверджує нарахування заробітної плати позивача за період з 1992 по 1997 роки та спростовує доводи відповідача про відсутність документального підтвердження нарахування позивачу заробітної плати за вказаний період.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення.
Відповідно до вимог частини першої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) ЄСПЛ вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши рішення відповідача, яке зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області 913090180714 від 20.05.2021 в частині відмови в зарахуванні при перерахунку пенсії за віком стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 31.12.1991 в пільговому обчисленні (із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців) та зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати позивача за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року за період роботи з 1992 року по 1997 рік на підставі довідки №44/08, виданої Адміністрацією м. Ноябрськ про заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному пенсійному законодавству та порушує право позивача на призначення пенсії за віком, тому таке рішення слід визнати протиправним, задовольнивши першу позовну вимогу в частині оскарження спірного рішення.
Лист ГУ ПФУ у Львівській області від 07.09.2022 №12365/11811/С-52/8-1300/22 фактично дублює рішення 913090180714 від 20.05.2021, яке з невстановлених причин своєчасно не було доведено до відома позивача і унеможливило своєчасне оскарження такого та є реагуванням відповідача на заяву позивача від 08.08.2022.
Вказаний лист позивач розцінила як рішення про відмову у зарахуванні їй стажу роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні із розрахунком один рік як один рік і шість місяців та незарахування до заробітку для обчислення пенсії заробітку за період з 1992 по 1997 роки, про що ОСОБА_1 просила у заяві від 12.05.2021.
За наявності рішення 913090180714 від 20.05.2021 відповідачу належало надіслати позивачу саме рішення, а не дублювати листом від 07.09.2022 №12365/11811/С-52/8-1300/22 підстави прийняття спірного рішення та позбавляти позивача права бути обізнаною з результатами розгляду її заяви від 12.05.2021.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність листа відповідача від 07.09.2022 №12365/11811/С-52/8-1300/22, тому перша позовна вимога в частині оскарження такого листа також підлягає до задоволення.
Друга позовна вимога є похідною від першої вимоги та підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 12.05.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із зарахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 31.12.1991 включно у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та з урахуванням заробітної плати за період роботи з 1992 року по 1997 рік, зазначеної в архівній довідці №44/8, виданої Адміністрацією міста Ноябрськ, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності і мотиви суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення в цілому.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівну понесені позивачем судові витрати у вигляді 2 146 грн 60 к., судового збору, сплаченого за квитанцією від 06.03.2023 №ПН1486852 та платіжною інструкцією №106945 від 03.07.2023.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) 913090180714 від 20.05.2021 в частині відмови в зарахуванні при перерахунку пенсії за віком стажу роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 31.12.1991 в пільговому обчисленні (із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців) та зарахуванні до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року за період роботи з 1992 року по 1997 рік на підставі довідки №44/08, виданої Адміністрацією м. Ноябрськ про заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), викладену у листі від 07.09.2022 №12365/11811/С-52/8-1300/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 12.05.2021 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) із зарахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 15.10.1982 по 05.07.1988 та з 06.07.1988 по 31.12.1991 включно у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та з включенням до заробітку для обчислення пенсії заробітної плати ОСОБА_1 за 60 місяців страхового стажу підряд до 2000 року за період роботи з 1992 року по 1997 рік на підставі довідки №44/08, виданої Адміністрацією м. Ноябрськ про заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 27.10.1997, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн 60 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2023 року.
Суддя О.П. Хома