14 вересня 2010 року Справа №3/61-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., суддя Ільїн О.В., суддя Сіверін В.О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача -Колодяжний А.О. (дов. №2 від 10.09.2010 р.);
першого відповідача - не з'явився;
другого відповідача -Рибницький Г.В. (дов. б/н від 10.09.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2502С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 12 липня 2010 року по справі №3/61-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Путивль Агростандарт”, с. Юр'єве Путивльського району Сумської області
до 1. Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль Сумської області
2. Приватного підприємства “Карла Маркса -2”, с. Князівка м. Путивль Сумської області
про визнання договорів оренди недійсними, -
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 12 липня 2010 року по справі №3/61-10 (суддя Левченко П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Другий відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача (вх. 7507 від 14.09.10), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Путивль Агростандарт".
У судове засідання перший відповідач не з'явився. Через канцелярію суду надав повідомлення (вх. 7506 від 14.09.10 р.), в якому проти апеляційної скарги заперечував та просив розглядати справу без його участі.
У судовому засіданні 14 вересня 2010 року позивач заявив клопотання, у якому просив зупинити провадження у справі №3/61-10 за позовом ТОВ "Путивль Агростандарт" до Путивльської районної державної адміністрації, ПП "Карла Маркса-2" про визнання договорів оренди недійсними до вирішення адміністративної справи №2а-4971/10/1870 за позовом ТОВ "Путивль Агростандарт" до Путивльської районної державної адміністрації, ПП "Карла Маркса-2" про визнання недійсними розпоряджень Путивльської РДА №162, №163 від 12.04.2010 р. про надання в оренду земельних ділянок ПП "Карла Маркса-2" на території Линівської та Юр'ївської сільрадах.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про залишення його без задоволення.
Позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу позивача, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього у судовому засіданні представника позивача та другого відповідача і встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між орендодавцем - Путивльською районною державною адміністрацією та орендарем - “Путивль Агростандарт” було укладено договір оренди землі від 08 квітня 2009 року, предметом якого відповідно до пунктів 1 та 2 договору є оренда невитребуваних, непереоформлених та неуспадкованих земельних часток (паїв) в кількості 163 штук, розташованих за межами населених пунктів, загальною площею 396,53 га ріллі, розташованих на схилі до 30 переважно із темно-сірими опідзоленими та чорноземами опідзоленими легкосуглинкованими дерновими неглибокими глейово-супіщаними ґрунтами та території Линівської сільської ради Путивльського району Сумської області.
Окрім того, 08 квітня 2009 року між позивачем та першим відповідачем було укладено договір оренди землі, предметом якого відповідно до пунктів 1 та 2 договору є оренда невитребуваних, непереоформлених та неуспадкованих земельних часток (паїв) в кількості 179 штук, розташованих за межами населених пунктів загальною площею 466,023 га ріллі, розташованих на схилі до 30 переважно із темно-сірими опідзоленими та чорноземами опідзоленими легкосуглинкованими дерновими неглибокими глейово-супіщаними ґрунтами за межами населених пунктів на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області.
По взаємній згоді сторін та у відповідності до пункту 8 вказаних договорів оренди землі, договори укладено на 1 рік - з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2010 року.
Цим же пунктом передбачено, що орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.
Згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення строку , на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Однак, в матеріалах справи містяться претензії та листи першого відповідача адресовані позивачу, з яких вбачається, що позивач належним чином не виконував своїх обов'язків за договорами оренди землі, несвоєчасно сплачував орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендної плати. Путивльська районна державна адміністрація неодноразово пропонувала погасити заборгованість та попереджала, що у разі несплати боргу, вона змушена буде звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно з приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 11 вищевказаних договорів оренди землі був встановлений строк виконання позивачем зобов'язання щодо щомісячного внесення орендної плати протягом 30 календарних днів місяця, наступного за звітним, на рахунки Линівської та Юр'ївської сільських рад.
Але позивач своїх зобов'язань щодо внесення орендної плати у визначені договорами строки не виконував, порушував зобов'язання, неналежно виконував обов'язки за договорами.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що переважне право на поновлення договору виникає у сторони договору лише за умови належного виконання обов'язків (зобов'язань) за договором оренди землі. Проте, у позивача, враховуючи зазначені порушення, такого переважного права немає. Враховуючи це, порушення прав позивача зі сторони відповідачів, які уклали між собою договори оренди землі від 12.04.2010 року відсутнє.
Крім того, в порушення пункту 8 договорів оренди землі, укладених позивачем 08.04.2009 року з першим відповідачем, позивач не виконав умов цього пункту в частині повідомлення орендодавцю не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію.
Згідно ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку виконання позивачем обов'язку щодо повідомлення про намір продовжити дію догорів оренди землі від 08 квітня 2009 року є 01 березня 2010 року, а відповідне клопотання позивача датоване 02 березня 2010 року, із чого вбачається, що позивач пропустив строк на звернення до першого відповідача з повідомленням про намір продовжити дію договорів оренди землі.
Стосовно звернення позивача щодо продовження строку дії договорів оренди землі, першим відповідачем було обґрунтовано відмовлено позивачеві в продовженні дії договорів оренди землі у зв'язку із непогашеною заборгованістю, яка позивачем не заперечувалась. Навпаки, у листах до першого відповідача позивач вказує на наявність факту неналежного виконання своїх обов'язків за договорами оренди землі щодо своєчасної сплати орендної плати, зазначав, що заборгованість найближчим часом буде ліквідована.
Отже, враховуючи наявність заборгованості позивача, неналежне виконання ним своїх обов'язків за договорами оренди, не заперечення заборгованості, але і недоведеності погашення боргу, відсутністю у позивача переважного права на поновленням дії договорів, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 12 липня 2010 року по справі №3/61-10 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Клопотання позивача про зупинення провадження по справі залишити без задоволення.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Сумської області від 12 липня 2010 року по справі №3/61-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 12 липня 2010 року по справі №3/61-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Токар М.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Сіверін В.І.