Справа № 1-84/2010
02 серпня 2010 року м.Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого-судді Волощука В.В.
при секретарі Корнєйчук О.В.
з участю прокурора Вінійчук Я.М.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина 2002 року народження, не працюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що в період часу з 07.05.2007 року по 01.05.2010 року злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Так рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 23.05.2007 року стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розміри 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше розміру, встановленого Сімейним Кодексом України, щомісячно, починаючи з 07.05.2007 року і до 23.03.2020 року, чим допустив заборгованість в сумі 6982.20 грн., за період з 07.05.2007 року по 01.05.2010 року.
Підсудний ОСОБА_2, у судовому засіданні свою винність в пред”явленому обвинуваченні визнав повністю та дав покази по суті вчиненого ним злочину, підтвердивши, що йому відомо про те, що він повинен сплачувати аліменти на свою дитину. Йому було роз'яснено про те, що він повинен регулярно сплачувати аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття та повідомляти державного виконавця про працевлаштування. Аліменти не може сплачувати, так як ніде не працює, постійного заробітку не має. На даний час також не працевлаштувався, оскільки вважає, що нема роботи такої, щоб він міг її виконувати.
Потерпіла ОСОБА_1, у судовому засіданні надала суду показання про те, що вона проживала у шлюбі з ОСОБА_2, та від шлюбу мають дитину - дочку ОСОБА_3, 2002 року народження. 12.09.2007 року вони розлучилися і з тих пір дитина проживає разом із нею та знаходиться на повному її забезпеченні. У вихованні та утриманні дитини, ОСОБА_2, участі не приймав і не приймає до даного часу, у період з 07.05.2007 року по 01.05.2010 року злісно ухиляється від сплати аліментів, хоча має можливість утримувати дитину до досягнення нею повноліття, оскільки має можливість працевлаштуватися і надавати допомогу на утримання їхньої дитини, але ухиляється від утримання дитини, не бажає працювати і отримувати заробітну плату за виконану роботу, а натомість зловживає спиртними напоями, не спілкується з дитиною. Вважає, що ОСОБА_2, повинен понести покарання, яке передбачене законом.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2, повністю визнав свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину та враховуючи також те, що учасниками судового розгляду не оспорюються фактичні обставини справи та було встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин і у зв”язку з чим у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій, а тому вислухавши думку учасників судового процесу та роз”яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази, у їх сукупності, а саме: покази потерпілої ОСОБА_1, наданими нею у судовому засіданні, свідків по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та державного виконавця ОСОБА_7, які були надані ними на досудовому слідстві (21-24), копію виконавчого листа про стягнення аліментів, відповідно до якого з підсудного стягуються за рішенням Олевського районного суду від 23.05.2007 року, аліменти на користь потерпілої, на утримання неповнолітньої дитини (а.с.5), пояснення ОСОБА_2, наданими ним до відділу ДВС Олевського районного управління юстиції у період виконання рішення про стягнення аліментів (а.с.9), заяви потерпілої з приводу ухилення ОСОБА_2, від слати аліментів (а.с.7-8), довідку-розрахунок про заборгованість по аліментам ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, (а.с.6), суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2, повністю та об”єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії підсудного ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він своєю умисною бездіяльністю вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Кваліфікуючи злочинну бездіяльність ОСОБА_2, за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішеннями суду коштів на утримання дитини (аліментів), суд прийшов до такого висновку виходячи з того, що ОСОБА_2, будучи зобов”язаним рішеннями суду до сплати аліментів умисно не з”являвся на виклики до виконавчої служби та не повідомляв державного виконавця про місце своєї роботи. Не зважаючи на відповідні попередження державного виконавця про обов”язок, як батька добровільно сплачувати аліменти та погасити виниклу заборгованість по аліментам, не реагував. Являючись фізично здоровою особою продовжував ухилятися від сплати аліментів навіть працюючи у приватних осіб, будь-якої матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надавав, не вчиняв дій щодо офіційного працевлаштування, хоча мав таку можливість, оскільки має відповідний молодий вік і має можливість працевлаштуватися та мати заробіток і сплачувати призначені судом аліменти та виниклу заборгованість по аліментам. Факт ухилення від сплати аліментів на утримання дитини визнав і сам підсудний у судовому засіданні. Крім того те, що ухилення від сплати аліментів має злісних характер, доведено як показаннями потерпілої, свідків наданими ними на досудовому слідстві так і матеріалами справи.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання підсудного.
Обставини, які пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Визначаючи міру і вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує також і те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується посередньо, враховуючи його вік, та те, що він має можливість надавати допомогу на утримання своєї дитини так, як має відповідний вік і має можливість працевлаштуватися та мати відповідний заробіток і сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, але підсудний не має наміру у майбутньому працевлаштуватися та сплачувати аліменти на утримання дитини, що свідчить про його бездіяльність, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, не вжив заходів щодо сплати заборгованості по аліментам, хоча визнав у судовому засіданні свою винність у вчиненому злочині, але мав можливість частково погасити заборгованість по аліментам, і у зв”язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність обрання йому покарання пов”язаного з обмеженням волі в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
На підставі наведенного та керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити покарання у виді одного року і шести місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2, рахувати з дня його взяття під варту, тобто з 02.08.20210.
Вид та міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу, засудженому ОСОБА_2, змінити із зобов»язання про явку до суду на взяття під варту і взяти його під варту із залу судового засідання.
Вирок суду може бути оскарженим до апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 15 діб з моменту його оголошення, а засудженим ОСОБА_2, з моменту отримання копії вироку.
Суддя :