Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 419
Іменем України
03.08.2006
Справа №2-4/9929-2006А
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кожевнікової Олени Володимирівни ( АР Крим, м. Ялта, вул. Блюхера, б. 7, кв. 16)
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Ялті ( 98600, АР Крим, м. Ялта, вул.. Васильєва, 16)
про визнання недійсним рішення
Суддя І.К. Бєлоглазова
при секретарі Шишовій І.В.
представники:
Від позивача - Савопуло Б.М., предст., дов. ід 19.09.2005 р.
Від відповідача - Володькін С.А., гол. держ. под. інсп.. дов. від 4.05.2006 р. № 2285\9\10-0.
Суть спору:
Суб'єкт підприємницької діяльності Кожевнікова О.І., м. Ялта, звернулася у порядку, визначеному ст. 6 Перехідних та прикінцевих положень Кодексу про Адміністративне судочинство України до Господарського суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.08.03 р. №3030/23-3 про застосування штрафних санкцій в сумі 4484,70 грн. 4.07.06 р. позивач доповнив позов вимогами про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Ялта по введенню майна суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кожевнікової О.В. у податкову заставу та Державний реєстр обтяжень, а також про спонукання Державної податкової інспекції в м. Ялта вивести СПД- фізичну особу Кожевнікову О.В. з Державного реєстру обтяжень. Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення та податкова вимога згідно з п.п.1.9. 1.10 ст. 1 Закона України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними бюджетними цільовими фондами" є повідомленням та вимогою контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податку сплатити суму податкового зобов'язання або погасити суму податкового боргу. Ці форми актів ненормативного характеру можуть бути застосовані тільки стосовно зобов'язань зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Вичерпаних перелік податків та зборів (обов'язкових платежів) визначений у ст.ст. 14, 15 Закона України "Про систему оподаткування" №1251-XII. Фінансові санкції, передбачені ст 17, ст.22 Закона України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 8 Закона України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не є видами податків чи зборів. Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені в Конституції та законах України. Порушуючи ці вимоги Конституції та законів, відповідач визначив штрафні санкції як податкове зобов'язання та застосував податкову заставу, про що подав відомості до Державного реєстру обтяжень, що спричинило негативні правові наслідки для позивача.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач, відповідно до податкового повідомлення-рішення №3039/23-3 від 21.08.03 р. має податковий борг за штрафними санкціями в сумі 2776,69 грн. Ця сума увійшла в загальну суму штрафних санкцій 13 467,41 грн, відображених в особовому рахунку позивача. Згідно з п.8.1 ст. 8 Закона України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та держаними ціль оми фондами" активи позивача були введені в податкову заставу. Постановою Господарського суду АРК від 21.06.06 р. в адміністративній справі 2-27/10280-06 А застосування Державною податковою інспекцією в м. Ялта податкової застави до активів суб'єкта підприємницької діяльності Кожевнікової О.В. на підставі несплати штрафних фінансових санкцій у розмірі 13 467, 41 грн визнано незаконним. Державна податкова інспекція в м. Ялта зобов'язана звільнити СПД Кожевнікова О.В. з-під податкової застави та виключити з бази даних карток особового рахунку СПД Кожевнікової О.В. інформацію про штрафні санкції в сумі 13467,41 грн. Постанова набрала законної сили та виконана ДПІ в м. Ялта. Посилаючись на ч.1,4 ст. 15 Кодексу про адміністративне судочинство України, відповідач просить припинити провадження у даній справі.
Розглянув матеріали справи в порядку, визначеному ст. 138 Кодексу про адміністративне судочинство України, заслухав пояснення представників сторін в порядку ст. 139 Кодексу про адміністративне судочинство України, суд -
встановив:
Податковим повідомленням рішенням від 21.08.03 р. №3039/23-3 Державної податкової інспекції у м. Ялта визначила суб'єкту підприємницької діяльності Кожевнікової О.В. податкове зобов'язання відповідно до п.1 ст.17, ст. 22 Закона України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 1.06.00 р. №1776-III, ст.8 Закона України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. №98/96- ВР у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 4 484,70 грн.
Податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта перевірки від 25.07.03 р. № 000610, про що зазначено в повідомленні-рішенні.
Акт перевірки (або його копія) позивачем суду не наданий з посиланням на погану якість копії, яка не дає змогу зрозуміти сутність порушень, яки нібито мали місце.
Згідно з ч.4 ст. 70 Кодексу про адміністративне судочинство саме акт перевірки є належним та допустимим доказом встановленого перевіркою порушення.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу про адміністративне судочинство України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок з доведення правомірності свого рішення, дій або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позова.
Ч.4 ст. 71 Кодекса про адміністративне судочинство України встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує вказані документи і матеріали. Обов'язок суда з'ясувати всі обставини у справі передбачений також ч.4,5 ст. 11 Кодекса про адміністративне судочинство.
Враховуючи викладене, за клопотанням позивача суд ухвалою від 19.05.06 р. витребував у ДПІ в м. Ялта акт перевірки від 25.07.03 №000610. Вимога суду не була виконана. Суд тричі оголошував перерву у судовому засіданні у зв'язку з необхідністю одержання доказів у справі, у тому числі акта перевірки. Але він так і не був наданий.
Відповідно до ч.3 ст.159 Кодексу про адміністративне судочинство, суд приймаючи рішення, зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати обставини у адміністративній справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За загальними принципами відповідальність суб'єктів підприємництва наступає за правопорушення, які вони допустили. Підставою застосування уповноваженими органами державної влади санкцій, у тому числі штрафних (фінансових) санкцій, є встановлення факта правопорушення. П. 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 17.03.01 р. №110, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 23.03.01 р. за № 268/5459 передбачено, що факти порушення податкового та іншого законодавства посадова особа Державної податкової служби повинна оформляти актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
Враховуючи, що факт правопорушення, за яке були застосовані штрафні (фінансові) санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ДПІ не доведений, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення обґрунтованими.
Що стосується позовних вимог про визнання незаконними дій ДПІ по введенню майна СПД Кожевникової О.В. у податкову заставу та до Державного реєстру обтяжень, а також спонукання відповідача вивести СПД Кожевникову О.В. з Державного реєстру обтяжень, то з цього приводу є постанова Господарського суду АРК від 21.06.06 р у адміністративній справі 2-27/10280 -2006 А, яка набрала законної сили.
Більш того, ДПІ у м. Ялта виконала це рішення, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) від 17.07.06 р. №8335478.
Отже, в цій частині провадження у справі підлягаю закриттю на підставі п.4 ст. 157 Кодексу про адміністративне судочинство України.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на підставі ч.3 ст. 94 Кодексу про адміністративне судочинство на користь позивача відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, п. 4 ст. 157, 158-163 Кодексу про адміністративне судочинство України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта від 21.08.03 р. 3039/23-3.
Стягнути з Державного бюджету України м. Сімферополя (п\р 31118095600002 УДК в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ОКПО 22301854) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кожевнікової Олени Володимирівни ( АР Крим, м. Ялта, вул. Блюхера, б. 7, кв. 16, ідентифікаційний номер 2344510402) 1,70 грн. витрат на оплату державного мита.
Виконавчий лист буде видано позивачеві за його заявою після набрання постановою законної сили.
В решті позову провадження у справі закрити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоглазова І.К.