Справа №: 671/1728/23
05 вересня 2023 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
з участю: секретаря судового
засідання Кошонько Н.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про продовження обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить продовжити обмежувальний припис, встановлений рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року стосовно її чоловіка - ОСОБА_3 , строком на 6 місяців, та визначити наступні тимчасові обмеження його прав: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що під час дії обмежувального припису ОСОБА_3 порушив заходи тимчасового обмеження прав та покладених на нього обов'язків обмежувальним приписом, а саме: 17 травня 2023 року в період часу з 08:56 год. по 09:45 год. неодноразово телефонував до неї та вів телефонні переговори, чим порушив обов'язки, покладені на нього обмежувальним приписом.
ОСОБА_1 було подано заяву до відділу поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про невиконання ОСОБА_3 обмежувального припису, на підставі якої було відкрито кримінальне провадження № 12023243260000082 за ст. 390-1 КК України
Вказує, що оскільки вона є особою, яка зазнала домашнього насильства, з метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного домашнього насильства щодо неї просить продовжити обмежувальний припис до ОСОБА_3 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити, вказала, що зазнає домашнього насильства з боку ОСОБА_3 , він порушує обмежувальний припис, телефонує, погрожує.
Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву ОСОБА_1 та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року, яке набрало законної сили, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 і встановлено такі заходи тимчасового обмеження прав та покладено на нього такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 3 місяці;
- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, на строк 3 місяці;
- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, на строк 3 місяці.
З приводу невиконання ОСОБА_3 обмежувального припису ОСОБА_1 неодноразово зверталась в правоохоронні органи з відповідними заявами (17 травня 2023 року, 18 травня 2023 року, 23 травня 2023 року).
На підставі вказаних заяв було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 06 червня 2023 року направлено до суду.
Незважаючи на зазначене, ОСОБА_3 продовжує вчиняти відносно ОСОБА_1 домашнє насильство.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Як наголошено в п. п. 3, 6, 7, 8, 14, 17 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі № 569/11507/21 (провадження № 61-3103св22) зазначено, що "у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що "враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях".
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк від одного до шести місяців.
Верховний Суд сформував правову позицію, що видача обмежувального припису є обов'язковою в разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці з колишнім чоловіком/дружиною та дітьми погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням щодо них ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства (постанова ВС від 13.07.2020 року № 753/10840/19).
Відповідно до ст. 350-7 ЦПК України за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що існують обґрунтовані ризики вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявниці, а тому з метою захисту її прав та інтересів слід продовжити обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , встановивши обмеження, про які просить ОСОБА_1 .
В той же час, суд вважає необхідним та доцільним визначити дію припису на строк 4 місяці.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання рішення.
На підставі викладеного, керуючись пунктами 3, 4, 7, 9, 14, 17 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", ст. ст. 4, 76-81, 89, 263-265, 350-6, 350-7 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Продовжити обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 і встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 4 місяці;
- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, на строк 4 місяці;
- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, на строк 4 місяці.
Встановити строк дії обмежувального припису - 4 (чотири) місяці з дня постановлення рішення у справі про продовження обмежувального припису.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду про видачу (продовження) обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Відомості про учасників справи:
Заявниця:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
Заінтересована особа:ОСОБА_3 (АДРЕСА_3 )
Повне судове рішення складено 05 вересня 2023 року.
Суддя О.М. Бабій